ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26 квітня 2013 року № 826/160/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Аблова Є.В., судді Амельохіна В.В., судді Федорчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні платіжні системи» до Державної служби інтелектуальної власності за участю третіх осіб Державного підприємства Міністерства освіти і науки України «Український інститут промислової власності», ОСОБА_1 про скасування рішення ,-
В С Т А Н О В И В
Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні платіжні системи» до Державної служби інтелектуальної власності за участю третіх осіб Державного підприємства Міністерства освіти і науки України «Український інститут промислової власності», ОСОБА_1 про скасування рішення, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що оскаржуване свідоцтво підлягає скасуванню оскільки не відповідає заявленого позначення умовам надання правової охорони.
У позовній заяві з врахуванням заяви про зміну предмету позову позивач просить суд визнати недійсним та скасувати свідоцтво України на знак для товарів і послуг за заявкою №m201117410.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача проти позову заперечував.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неявку в судове засідання третьої особи, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна служба є центральним органом виконавчої влади, який діє на підставі Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженого Указом Президента України № 436/2011 від 8 квітня 2011 року (далі - Положення).
Згідно з п. 4 Положення Державна служба організовує в установленому порядку експертизу об'єктів права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об'єкти права інтелектуальної власності, здійснює державну реєстрацію та ведення обліку об'єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів, тощо.
Повноваження Державної служби щодо затвердження висновку закладу експертизи та прийняття рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг визначені статтею 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Відповідно до пункту 3 статті 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обгрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення Установи надсилається заявнику.
Пунктом 8 статті 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» будь-яка особа може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення проти заявки щодо невідповідності наведеного в ній позначення умовам надання правової охорони, встановленим цим Законом. За подання заперечення сплачується збір. Заперечення розглядається, якщо воно одержане закладом експертизи не пізніше ніж за 5 днів до дати прийняття Установою рішення за заявкою.
Заклад експертизи надсилає копію заперечення заявнику. Заявник вправі повідомити заклад експертизи про своє ставлення до заперечення протягом двох місяців від дати його одержання. Він може спростувати заперечення і залишити заявку без змін, внести до заявки зміни або відкликати її.
Результати розгляду заперечення відображаються в рішенні Установи за заявкою. Копія цього рішення надсилається подавцю заперечення.
Так, 01 листопада 2011 року ОСОБА_1 подано заявку №m201117410 до Державного підприємства Міністерства освіти і науки України «Український інститут промислової власності» на реєстрацію знака для товарів і послуг «ОРLАТА».
24.05.12 р. ТОВ «Електронні платіжні системи» подало заперечення проти реєстрації знаку по заявці №m201117410, на підставі того, що заявлене позначення є таким, що не відповідає умовам надання правової охорони, а саме є такими що може ввести в оману щодо особи, яка надає послугу (абз. 5, ч. 1, ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).
21.06.2012р. ОСОБА_1 направлено заперечення проти заявки та повідомлено про право повідомити заклад експертизи про своє ставлення до заперечення протягом двох місяців від його одержання.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 не скористався свої правом передбаченим пункт 8 статті 10 закону та не повідомив заклад експертизи про своє ставлення до заперечення протягом двох місяців від його одержання.
Відповідно установленої процедури, результати експертизи заявки було відображено в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку, 31.10.2012р. Держслужбою прийнято рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці послуг.
Згідно пункту 2 статті 6 Закону не можуть одержати правову охорону позначення, які, зокрема: є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Відповідно до пункту 4.3.1.9 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності.
Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача.
Згідно з таким джерелом як «Психологический толковый словар», розміщеним на веб-сторінці за адресою www.magazine.mospsy.ru.dictionary: «Ассоциация (от лат. Association соединение) связь между двумя психическими злементами, возникшая в результате опыта и обусловливающая при актуализации одного злемента связи проявление и другого...».
Суд погоджується із твердженням відповідача, що свідоцтво на знак для творів і послуг, яке видається за результатами проведення експертизи заявки, поширює свою дію на територію України, небезпека виникнення у споживача, під час сприйняття ним такого позначення, асоціацій, що не відповідають дійсності, існує у випадку, коли позначення є тотожним чи схожим до ступеню змішування з комерційними позначеннями, пов'язаними з іншими виробниками, відомими українському споживачу як надавач тотожної чи спорідненої послуги.
Отже, як вбачається із матеріалів справи позивачем до суду не надано жодного доказу, який б свідчив про те, що український споживач, до дати подання заявки №m201117410 на знак для товарів і послуг «ОРLАТА», ознайомлювався із позначенням, що застосовувалось позивачем в якості знаків товарів і послуг, а тому у споживача можуть виникнути асоціації, пов'язані з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності.
Суд не бере до уваги поданих позивачем роздруківок із мережі Інтернет, оскільки із них не має можливості установити, що відповідний сайт позивача відвідували українські споживачі, які скористались відповідними послугами, а тому є обізнаними із позивачем та його позначенням.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Державної служби інтелектуальної власності при прийнятті оскаржуваного рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд приходить до висновку щодо необґрунтованості позовних вимог позивача та відсутності підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні платіжні системи» - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя Аблов Є.В.
Суддя Амельохін В.В.
Суддя Федорчук А.Б.
