ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА
13.02.2013
№02-21/901/570/13-г
Суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Янюк О.С., розглянувши матеріали
за позовом Орджонікідзевської селищної ради, смт Орджонікідзе, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр курортного туризму», смт Орджонікідзе, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим
про стягнення 65 189,95 грн, розірвання договору оренди землі та зобов’язання повернути земельну ділянку
ВСТАНОВИВ:
11.02.2013 Орджонікідзевська селищна рада (далі – позивач) звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі – суд) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр курортного туризму» (далі – відповідач), в якій просить:
стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі за землю в сумі 65 189,95 грн;
розірвати договір від 10.01.2006 № 01-06, державна реєстрація від 06.05.2006 за № 040601900023, укладений між сторонами, відносно надання в користування земельної ділянки загальною площею 0,1485 га, яка розташована за адресою: вул. Нахімова, 8, смт Орджонікідзе, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, кадастровий номер 01 116 454 00 01 001 0546, укладений строком до 15.04.2015, для будівництва та обслуговування готелю (далі – договір від 10.01.2006 № 01-06);
зобов’язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку загальною площею 0,1485 га, яка розташована за адресою: вул. Нахімова, 8, смт Орджонікідзе, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, кадастровий номер 01 116 454 00 01 001 0546. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.
При вирішенні питання про порушення провадження у справі суддя перевіряє дотримання позивачем вимог ст.ст. 55-57 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) при пред’явленні позову.
Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов’язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Водночас, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Так, зі змісту доданої до позову копії опису вкладення до цінного листа вбачається, що позивачем 05.02.2013 надіслано на адресу відповідача копію позовної заяви з додатком на 8 аркушах. У той час, надана до суду позовна заява за вих. № 02-17/223 датована 07.02.2013, у зв’язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що 05.02.2013 позивачем були надіслані відповідачу саме ті позовні матеріали, які були подані до суду. Таким чином, позивачем при пред’явленні позову не дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.
Крім того, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі – Закон), який набрав чинності 01.11.2011.
Частиною 3 ст. 6 Закону визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем за даним позовом заявлено три вимоги, а саме: стягнення грошових коштів, розірвання договору та зобов’язання повернути земельну ділянку.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошей – стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про витребування майна – вартістю майна, що витребується; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, – загальною сумою усіх вимог (п.п. 1-3 ч. 1 ст. 55 ГПК України).
За таких обставин, позови про стягнення грошей і про витребування майна (у т.ч. про зобов’язання повернути майно) мають майновий характер, і розмір ставок за їх подання до господарського суду визначається за приписами п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону та становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Аналогічна правова позиція викладена у п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012 № 01-06/869/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»; ухвалах Вищого господарського суду України від 09.11.2012 у справі № 5011-51/6481-2012 та від 17.12.2012 у справі № 3/151.
У той час, вимога позивача про розірвання договору оренди землі має немайновий характер, і розмір ставок за її подання до господарського суду визначається за приписами п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону.
Як встановлено судом, позивачем ціна позову визначена помилково у розмірі 65 189,95 грн, оскільки ним не враховано приписів п. 2 ч. 1 ст. 55 ГПК України. Так, ціна позову має складатись із суми грошових коштів, які заявлені до стягнення позивачем, та вартості земельної ділянки, яку позивач просить зобов’язати відповідача повернути.
Із матеріалів позову убачається, що 31.03.2009 між сторонами укладено угоду № 4 до договору від 10.01.2006 № 01-06, п. 2 якої визначено, що нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 750 024,58 грн.
Ураховуючи викладене, ціна позову складає 815 214,53 грн (65 189,95 грн + 750 024,58 грн), а сума судового збору, яку необхідно було сплатити позивачем при зверненні до суду з вимогами майнового характеру, складає 16 304,29 грн (815 214,53 грн х 2 %). Разом з тим, за вимогу про розірвання договору оренди позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1 147,00 грн. Таким чином, загальна сума судового збору, яку позивач повинен був сплатити за подання вищевказаної позовної заяви, складає 17 451,29 грн (16 304,29 грн + 1 147,00 грн), тоді як ним судовий збір перерахований лише у розмірі 2 867,50 грн (платіжне доручення від 04.04.2012 № 387 на суму 2 682,50 грн; платіжне доручення від 05.02.2013 № 87 на суму 185,00 грн), у зв’язку з чим суд дійшов висновку про недодержання позивачем приписів вищевказаних вимог Закону та ненадання належних доказів сплати судового збору.
Пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
За таких обставин позовна заява Орджонікідзевської селищної ради з доданими до неї документами підлягає поверненню без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву з доданими до неї документами повернути Орджонікідзевській селищній раді без розгляду.
Суддя О.С. Янюк
