Цивільна справа №2-3079/13
№760/8631/13-ц
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2013 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Зінченко С.В.
при секретарі Шевчук Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором та договором про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток в сумі 89681,67 гривень.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що 22.11.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №PL-003/279/2007, за яким банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 25000 грн. 00 коп. на строк до 22.11.2012 року зі сплатою 3% за кожен календарний місяць користування кредитом.
04.02.2011 року між банком та ТОВ «Фінансова компанія «Дельта М. Факторинг» було укладено договір факторингу №04022011-1, за яким банк передав, а товариство прийняло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься у додатку до договору факторингу, а отже до товариства перейшли всі права банку щодо права вимоги до боржника за кредитним договором.
Відповідно до протоколу №7 від 22.04.2011 року загальних зборів ТОВ «Фінансова компанія «Дельта М. Факторинг» останнє змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс».
Як вказує позивач, у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № PL-003/279/2007 від 22.11.2007 року станом на 04.02.20011 року в неї наявна заборгованість в сумі 27297,50 гривень, яку позивач і просить стягнути на свою користь.
Також в позовній заяві позивач вказує на те, що набув права вимоги до ОСОБА_1 за договором №001/4884/06 від 08.06.2006 року про видачу та обслуговування кредитних пластикових карток, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна».
Як вказує позивач, за вказаним договором заборгованість відповідача станом на 04.02.2011 року становить 46490,63 гривень, які також просить стягнути на свою користь.
Крім того, позивач, посилаючись на положення ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача на свою користь суму пені в розмірі 11150,88 гривень та 3% річних в сумі 4742,66 гривень.
Таким чином, загальна сума, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 89681 гривень 67 копійок.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила про їх задоволення, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність позивачем позовних вимог, а саме вказали на невиконання позивачем вимог ч. 1 ст. 1082 ЦК України, що позбавляє фактора права вимоги до боржника.
Суд, заслухавши пояснення представників та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи встановлено, що 22.11.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №PL-003/279/2007, за яким банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 25000 грн. 00 коп. на строк до 22.11.2012 року зі сплатою 3% за кожен календарний місяць користування кредитом.
04.02.2011 року між банком та ТОВ «Фінансова компанія «Дельта М. Факторинг» було укладено договір факторингу №04022011-1, за яким банк передав, а товариство прийняло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься у додатку до договору факторингу, а отже до товариства перейшли всі права банку щодо права вимоги до боржника за кредитним договором.
Відповідно до протоколу №7 від 22.04.2011 року загальних зборів ТОВ «Фінансова компанія «Дельта М. Факторинг» останнє змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс».
Також встановлено, що до товариства перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №001/4884/06 від 08.06.2006 року про видачу та обслуговування кредитних пластикових карток, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна».
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
В той же час частиною 1 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Як встановлено в судовому засіданні, докази одержання ОСОБА_1 від клієнта або фактора письмового повідомлення про відступлення права вимоги позивачем не подані та відповідно відсутні в матеріалах справи.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність доказів наявності в ОСОБА_1 обов'язку здійснювати платіж позивачу, як фактору у зобов'язанні, оскільки позивачем не подано доказів одержання боржником письмового повідомлення про відступлення права вимоги відповідно до положень ч. 1 ст. 1082 ЦК України.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Виходячи з вказаного, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог та вважає правлильним в їх задоволенні відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1077-1082 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд, що ухвалив оскаржуване рішення, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Зінченко С.В.
