Справа № 505/2079/14-к Провадження 1-кп/505/215/2014р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2014 року Котовський міськрайсуд Одеської області у складі:
головуючої судді - Паценюк Г.В.
при секретарі -Поповій Г.Є.
за участю прокурора - Соловйова К.В.
обвинуваченого - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Котовську Одеської області кримінальне провадження № 1-кп/505/215/14, зареєстроване в ЄРДР 05.03.2014 року за № 12014160180000347 по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Одесі, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, військовозобов'язаного, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_1, 14.12.2011 року звернувся до Котовського міськрайонного центру зайнятості, та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» отримав статус безробітного та набув права на виплату допомоги по безробіттю упродовж послідуючих 12 місяців з моменту звернення до Котовського МРЦЗ.
В подальшому, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами у вигляді отримання одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, шляхом обману посадових осіб Котовського міськрайонного центру зайнятості, не маючи дійсного наміру на зайняття підприємницькою діяльністю, подав до Котовського міськрайонного центру зайнятості заяву про те, що він бажає займатися підприємницькою діяльністю. Відповідно до поданої ним заяви, пройшов навчання у Державному навчальному закладі Одеського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості у м.Одесі за програмою «Управління підприємствами, підприємницька діяльність в сфері малого бізнесу» зі строком навчання з 06.02.2012 по 17.02.2012 року. В подальшому обвинувачений надав до Котовського міськрайонного центру зайнятості бізнес план, згідно якого, він повинен був займатися підприємницькою діяльністю.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння коштами, ОСОБА_1, 12.03.2012 року подав заяву на отримання одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності. На підставі наданих ОСОБА_1 документів, начальником Котовського МРЦЗ наказом № 0227 від 14.03.2012 року було прийнято рішення про надання обвинуваченому одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.
19.03.2012 року, ОСОБА_1, не бажаючи припиняти свої злочинні дії, направлені на отримання грошових коштів з бюджету, зареєструвався у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 25550000000012165, та подав довідку про реєстрацію в ЄДР до Котовського МРЦЗ, оскільки, це є обов'язковою умовою для отримання одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності. Після чого, 29.03.2012 року отримав на особистий рахунок НОМЕР_7, відкритий в ПАТ КБ «Надра», одноразову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності у сумі 10596грн. 97коп., які витратив на власні побутові потреби, а не на організацію підприємницької діяльності у виді торгівлі сантехнікою в контейнері на ринку. 05.04.2012 року обвинувачений подав заяву до реєстраційної служби про закриття реєстрації ФОП, яка була повністю припинена 19.06.2012року.
Таким чином, ОСОБА_1 шляхом обману незаконно заволодів грошовими коштами на загальну 10596грн. 97коп., чим спричинив матеріальну шкоду Котовському міськрайонному центру зайнятості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, визнав повністю.
Суду показав, що в грудні 2011 року звернувся до Котовського міськрайонного центру зайнятості, так як ніде не працював, мав скрутне матеріальне становище. В лютому 2012 року пройшов навчання в Одеському центру професійно-технічної освіти. Після навчання надав Котовському міськрайонному центру зайнятості бізнес план та подав заяву на отримання одноразової допомоги на зайняття підприємницькою діяльністю у виді торгівлі сантехнікою на ринку з контейнеру, хоча в дійсності наміру займатися підприємницькою діяльністю не мав. Потім зареєстрував ФОП та подав довідку до Котовського міськрайонного центру зайнятості. В кінці березня 2012 року отримав одноразову допомогу у сумі 10596грн. 97коп., які витратив на власні потреби, а на початку квітня 2012 року подав заявку до реєстраційної служби про закриття реєстрації ФОП. Про скоєне щиро шкодує та просить суд застосувати до нього дію Закону України «Про амністію».
Згідно ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи, що обвинувачений в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні свою винну визнав повністю та за згодою сторін, суд вважає не доцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються.
Дії ОСОБА_1, слід кваліфікувати по ч.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману.
При обранні виду та міри покарання, суд враховує, суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим, дані про його особу, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Характеризується обвинувачений позитивно.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є: вперше притягнення до кримінальної відповідальності, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, знаходження на утриманні неповнолітньої доньки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Дані про особу обвинуваченого, причини та умови, при яких було вчинено кримінальне правопорушення, свідчать про те, що для виправлення та попередження скоєння ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому доцільно призначити покарання у виді штрафу.
Однак, 19.04.2014 року набрав чинної сили Закон України «Про амністію у 2014 році». Відповідно до п.«в» ст.1 вказаного Закону підлягають звільненню від покарання особи, які вчинили умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, та які на момент набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, яке відповідно ст..12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, та вчинив злочин, маючи неповнолітню доньку.
Вказані обставини свідчать про те, що обвинуваченого ОСОБА_1 слід звільнити від відбування покарання призначеного судом за вчинений злочин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373 -374 КПК України; п.«в» ст.1 Закон України «Про амністію у 2014 році», суд,-
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850(восьмиста п'ятдесяти)грн.).
Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, як особу, яка на момент вчинення злочину мала неповнолітню доньку.
Запобіжний захід ОСОБА_1 - не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Г.В. Паценюк
