КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-10379/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гибало О.І.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Троян Н.М.,
суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 серпня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання зробити перерахунок і виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач 26.07.2011 року звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання зробити перерахунок і виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено, а саме визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області в частині не виплати ОСОБА_2 надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області нараховувати і виплачувати ОСОБА_2 недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вже сплачених сум починаючи з 06 січня 2011 року.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова - скасуванню виходячи з наступного.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» особі, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулась до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Окрім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції пропущений встановлений чинним законодавством шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав. З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем адміністративний позов поданий 26.07.2011 року.
Нормами ст. 99 КАС України зі змінами які набули 30.07.2010 року передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Судова колегія звертає увагу на те, що позивачу було відомо про порушення його права з часу отримання відповідної пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням, але при цьому позивач не був позбавлений права на звернення до суду за захистом порушеного права, тому колегія суддів вважає, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з зазначеним позовом без поважних причин.
В зв'язку з відсутністю підстав для поновлення пропущеного строку для звернення до суду, колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, щодо зобов'язання відповідача здійснити виплату недоплаченої суми пенсії позивачу згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 06.01.2011 року. Оскільки шестимісячний строк з моменту звернення позивача до суду 26.07.2011 року починається з 26.01.2011 року, тому саме з цієї дати, відповідач повинен здійснити перерахунок та провести відповідні виплати про які просить позивач.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити виплату недоплаченої суми пенсії позивачу згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 06.01.2011 року по 25.01.2011 рік, то судова колегія вважає за необхідне залишити їх без розгляду.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року №3491 - VІ, який набрав чинності 19 червня 2011 року, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що норми і положення ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в 2011 році застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вищенаведеної норми Закону України від 14 червня 2011 року №3491- VІ Кабінетом Міністрів України 06 липня 2011 року прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року, згідно якої встановлено, серед іншого, розміри надбавки до пенсії як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». За таких обставин, до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №745 від 06 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а тому строк виплати слід обмежити датою набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку про допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що стало підставою для постановлення неправильного рішення.
Керуючись ст.ст. 1,11 ,60, 99,100,195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області - задовольнити частково.
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 серпня 2011 року скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 06.01.2011 року по 25.01.2011 рік - залишити без розгляду.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання зробити перерахунок і виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області в частині не виплати ОСОБА_2 надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вже сплачених сум починаючи з 26 січня 2011 року по 22.07.2011 року.
В решті заявлених позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
