20.08.2014 Справа № 756/10898/14-а
Унікальний № 756/10898/14-а
Справа № 2-а/756/435/14
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2014 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Васалатій К.А., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
06.08.2014 р. позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що є інвалідом 3 гр. та особою, постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію.
Ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що мінімальний розмір пенсії інвалідам 3 гр. не може бути меншим 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсії виплачується у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Проте пенсія позивачу виплачується у менших розмірах ніж передбачено цими нормами.
У зв`язку з цим просить суд звернутися до Верховного Суду України з клопотанням для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; визнати незаконними дії Відповідача щодо застосування ним під час нарахування/перерахунку пенсій позивача положень бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів, якими у порушення та розріз встановлених Конституцією і Законами України вимог і норм, визначено розміри пенсій для осіб, які страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до того, ще й значно менші, ніж передбачені ст. 50, 54 Закону № 796 для відповідної категорії громадян; визнати бездіяльність відповідача щодо нарахування, перерахунку та виплати ним позивачу недоотриманих сум державної та додаткової пенсій, передбачених ст. 49, 50, 54 Закону № 796, протиправною; зобов'язати відповідача зробити нарахування, перерахунок та виплату державної пенсії позивача відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених законом № 796 у редакції діючих Законів № 230/96, № 231 та пов'язаними із ним законами, а саме у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, за період, починаючи з 01.01.2005 р. і до моменту винесення рішення у цій справі, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, одночасно враховуючи вимоги ст. 67 Закону № 796, за якими розміри пенсій збільшуються у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; без урахування приписів Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів КМУ, якими визначено розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, мінні від законодавчо встановлених, ще й у бік зменшення; зобов'язати відповідача зробити нарахування, перерахунок та виплату додаткової пенсії позивача відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених законом № 796 у редакції діючих Законів № 230/96, № 231, та пов'язаними із ним законами, а саме у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 01.01.2005 р. і до моменту винесення рішення у цій справі, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили нездатність, встановленого законом, одночасно враховуючи вимоги статті 67 Закону № 796, за якими розміри пенсій збільшуються у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; без урахування приписів бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів КМУ, якими визначено розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок ЧАЕС, відмінні від законодавчо встановлених, ще й у бік зменшення; зобов'язати відповідача перерахувати у подальшому позивачу, визначені ст. 50, 54 закону № 976 розміри пенсій, у зв'яжу зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для відповідної групи осіб, починаючи з дня встановлення нового розміру, а також вчасно виплачувати належній йому пенсії; стягнути із відповідача у порядку негайного виконання, передбаченого ст. 256 КАС України на користь позивача боргову суму за пенсійними виплатами, що виникла за весь період невиконання вимог Законів України щодо нарахування та перерахунку пенсій позивача, передбачених ст. 50, 54 Закону № 796.
Від відповідача на адресу суду надійшли заперечення щодо відмови позивачу у позові.
За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, враховуючи достатність наявних матеріалів, вважаю можливим ухвалити судове рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, та вважаю правильним прийняти рішення про часткове задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, є інвалідом 3 гр. внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та відноситься до осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених КМУ.
Ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначає, що застосування цього закону визначається КМУ, рішення якого відповідно до Конституції України є обов'язковими до виконання.
У відповідності до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Як вказав Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 р. № 20- рп/2011 невід'ємною складовою правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави у цій сфері.
Конституційний Суд України виходить з того, що надання ВРУ права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в п. 2, 3 ст. 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, в аспекті конституційного подання положення ч. 2 ст. 96, п. 2, 3, 6 ст. 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах.
У рішенні від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
У відповідності до ч. 1 ст. 150 Конституції України вирішення питання про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України належить до повноважень Конституційного суду України.
Як з'ясував суд, Конституційним судом України не приймалось Рішення про визнання неконституційною постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 р. № 3-рп/2012 зазначив, що: в аспекті конституційного подання положення ч. 2 ст. 96, п. 2, 3, 6 ст. 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Як вбачається із п.4 Прикінцевих положень до Закону України № 4282-VI «Про державний бюджет України на 2013 р.» установлено, що у 2013 р. норми і положення, зокрема ст.ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, ст. 48, 50-5 та ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 р.
Тобто виплата пенсій із надбавками позивачу проведена згідно з чинним законодавством України на момент виплати, у зв'язку з чим суд приймає рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 116, 117, 150 Конституції України, Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України № 4282-VI «Про державний бюджет України на 2013 р.», Рішеннями Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011 р., № 3-рп/2012 від 25.01.2012 р., ст. 8, 9, 11, 90, 99, 159, ст. 160-163, ст. 183-2 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання дій та бездіяльності незаконними і неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя К.А.Васалатій
