ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
23 січня 2014 року Чернігів Справа № 825/4621/13-а
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Ленько О.П.,
за участю представника позивача Середа М.М., представників відповідача Руденок Л.М., Йовенко Т.І., прокурора Курило Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Головного управління Держземагенства у Чернігівській області до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Головне управління Держземагенства у Чернігівській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, за участю прокуратури Чернігівської області, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними щодо відмови всупереч чинного законодавства України у реєстрації бюджетного зобов'язання Головного управління Держземагенства у Чернігівській області за Договором № 6 про закупівлю юридичних послуг в сфері аукціонного продажу (послуги виконавця земельних торгів) від 15.11.2013 року та Додаткової угоди до основного договору від 15.11.2013 року; визнати відсутність компетенції (повноважень) у відповідача щодо надання оцінки правильності укладання (складання) договорів Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області; зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію бюджетного зобов'язання позивача, яке виникло на підставі договору № 6 про закупівлю юридичних послуг в сфері аукціонного продажу (послуги виконавця земельних торгів) із зазначенням суми, визначеної в додатковій угоді до основного договору від 15.11.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем було подано усі необхідні документи для реєстрації бюджетного зобов'язання, однак відповідачем не було здійснено таку реєстрацію, чим порушено частину четверту статті 7 Закону України «Про здійснення державних закупівель», а складено протокол про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства. Дії відповідача вважає вчиненими з перевищенням своїх повноважень, та такими, що перешкоджають виконанню повноважень позивача щодо реалізації прав по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної власності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали повністю та пояснили, що відсутність ціни в поданих позивачем звіті та договорі суперечить пункту 1 статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», пункту 3 статті 180 Господарського кодексу України та унеможливлює реєстрацію відповідного бюджетного зобов'язання в органах Казначейства. За таких обставин вважає, що рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства було застосовано відповідно до повноважень відповідача та норм чинного законодавства, яке не було оскаржено позивачем у встановлені законом строки, та є чинним на час судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, оскільки відповідач діяв в межах повноважень щодо здійснення попереднього контролю на етапі реєстрації бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.
Вислухавши пояснення представників сторін, прокурора, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.11.2013 року між позивачем та Сумською товарною біржею «Сумиагропромбіржа» укладено договір про закупівлю юридичних послуг в сфері аукціонного продажу (послуги виконавця земельних торгів) № 6, строк якого згідно пункту 10 діє до повного виконання взятих сторонами зобов'язань, але не пізніше 31.12.2013 року (а.с. 8-11).
Відповідно до пункту 3 вказаного Договору, замовник (організатор земельних торгів) за результатами земельних торгів, на підставі яких встановлена та засвідчена ціна передачі земельних ділянок в користування, сплачує Учаснику (виконавцю земельних торгів) винагороду. Винагорода згідно частини 6 статті 135 Земельного кодексу України складає 50 відсотків річної плати за користування земельною ділянкою (у разі продажу прав на земельну ділянку (оренди, суперфіцію, емфітевзису), але не більше як 3500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний лот. При визначенні суми винагороди протоколи земельних торгів є невід'ємними частинами акту приймання - передачі. Акт приймання - передачі про надання послуг засвідчує факт надання послуг та відображає остаточну суму винагороди, яка підлягає сплаті замовником (Організатором земельних торгів) в порядку та строки, визначені цим Договором.
Також позивачем з однієї сторони і Сумською товарною біржею «Сумиагропромбіржа» 15.11.2013 року було укладено додаткову угоду до зазначеного договору, відповідно до якої пункт 3.1 викладено в іншій редакції, в тому числі визначено, що ціна договору складає 112591,31 грн. згідно розрахунку, що є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди.
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується відповідачем, Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області було надано до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області для реєстрації бюджетного зобов'язання наступні документи: договір про закупівлю юридичних послуг в сфері аукціонного продажу (послуги виконавця земельних торгів) № 6 від 15.11.2013 року та додаткову угоду до нього, звіт про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів та попередньої кваліфікації № 7 від 02.12.2013 року (а.с. 24-26), копію річного плану закупівель на 2013 рік (а.с. 27), оголошення про заплановану закупівлю (а.с. 28-30), повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (а.с. 31-33); оголошення про результати торгів (а.с. 34-36); акт приймання-передачі наданих послуг (а.с. 14); реєстр бюджетних зобов'язань від 10.12.2013 року (а.с. 23).
За результатами розгляду поданих документів, відповідачем було винесено протокол № 34 від 13.12.2013 року (а.с. 37-38), яким встановлено порушення позивачем бюджетного законодавства, а саме у наданому договорі від 15.11.2013 року № 6 не було вказано суму договору, чим порушено вимоги пункту 3 статті 180 Господарського кодексу України та пункту 2.9 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 року за № 419/20732, статтю 116 Бюджетного кодексу України.
На підставі вказаного протоколу відповідачем було винесено розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 19.12.2013 року № 29з/09, згідно якого Головне управління Державної казначейської служби України зобов'язує зупинити операції з бюджетними коштами на рахунку № 35213003004177 за КПКВК 2803030 на строк з 19.12.2013 року до 25.12.2013 року.
Не погоджуючись фактично з відмовою відповідача у реєстрації бюджетного зобов'язання, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в зв'язку з чим суд зважає на наступне.
Згідно з частиною першою статті 43 Бюджетного кодексу України, казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає, зокрема, контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями.
Відповідно до частини другої статті 47 вказаного Кодексу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету.
Статтею 112 Бюджетного кодексу України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю, за веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності; бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету; відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету; відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); відповідністю платежів взятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням.
Розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань (стаття 49 Бюджетного кодексу України).
З метою забезпечення здійснення контролю органами Державної казначейської служби України при взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами прийнятий Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року (далі - Порядок).
Так, відповідно абзацу першого та другого пункту 2.2. Порядку, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання.
За умови взяття бюджетного зобов'язання, за яким застосовуються процедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпорядник бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати, зазначеної у звіті про результати проведення процедури закупівель, подає до органу Казначейства додатково, крім документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують проведення закупівлі та передбачені законодавством у сфері державних закупівель.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України «Про здійснення державних закупівель», зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договорами про закупівлю перевіряє наявність та відповідність укладеного договору про закупівлю звіту про результати проведення процедури закупівлі та річному плану закупівель, правильність їх оформлення відповідно до законодавства, а також наявність оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів (цінової пропозиції, пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника), відомостей про рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), оголошення про результати процедури закупівлі, що були опубліковані в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та відповідних міжнародних виданнях у випадках, передбачених цим Законом. Перевіркою правильності оформлення документів вважається перевірка дотримання замовником встановлених законодавством вимог до форми документа та правильності його заповнення відповідно до затверджених інструкцій стосовно заповнення таких форм (за їх наявності) або розміщені на веб-порталі Уповноваженого органу та на веб-сайті оператора електронного майданчика (у разі застосування процедури електронного реверсивного аукціону).
Частиною першою статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» передбачено, що договір про закупівлю укладається в письмовій формі, а у разі здійснення закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону - у формі електронного документа, відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України, законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно з частиною першою статті 189 Господарського кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Ціна зазначається в договорі у гривнях (частина друга статті 189 Господарського кодексу України).
Таким чином, контроль (нагляд) за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів затвердженому розпису бюджету здійснює Державне казначейство України. Його повноваження щодо контролю визначені статтею 112 Бюджетного кодексу України та Положенням про Державне казначейство України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011.
Аналізуючи викладене законодавство в сукупності, суд вважає, що дотримання вищезазначених норм передбачає, що обов'язковою умовою здійснення видатків за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів є контроль з боку органів Державної казначейської служби України за відповідністю витрат бюджетному законодавству. Під час здійснення своєї діяльності відповідач, як учасник бюджетного процесу, забезпечує, зокрема, і проведення перевірки щодо наявності та відповідності укладеного договору про закупівлю звіту про результати проведення процедури закупівлі та річному плану закупівель, правильності їх оформлення відповідно до законодавства.
За таких обставин, враховуючи, що оскаржувані дії відповідачем було вчинено у межах повноважень, визначених чинним законодавством, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання дій відповідача протиправними щодо відмови всупереч чинного законодавства України у реєстрації бюджетного зобов'язання Головного управління Держземагенства у Чернігівській області за Договором № 6 про закупівлю юридичних послуг в сфері аукціонного продажу (послуги виконавця земельних торгів) від 15.11.2013 року та Додаткової угоди до основного договору від 15.11.2013 року; визнання відсутності компетенції (повноважень) у відповідача щодо надання оцінки правильності укладання (складання) договорів Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію бюджетного зобов'язання позивача, яке виникло на підставі договору № 6 про закупівлю юридичних послуг в сфері аукціонного продажу (послуги виконавця земельних торгів) із зазначенням суми, визначеної в додатковій угоді до основного договору від 15.11.2013 року, то вона також не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо реєстрації бюджетного зобов'язання є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Таким чином, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов Головного управління Держземагенства у Чернігівській області не підлягає задоволенню, оскільки відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Держземагенства у Чернігівській області до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: В.О. Непочатих
