НОУ-ХАУ
Як рівненські фермери прокладають його без посередників
60 тонн картоплі, 50 тонн буряків та моркви, тонна меду — стільки власноруч вирощеної продукції реалізували рівненські фермери на трьох осінніх ярмарках лише в обласному центрі. Усе щойно з поля, екологічно чисте, та ще й за нижчими від базарних цінами.
— Подібні ярмарки — найкоротший шлях до споживача, — каже голова Рівненської обласної асоціації фермерів та приватних землевласників Дмитро Українець. — Адже на ньому немає місця посередникам, котрі завжди зривали куш на нелегкій селянській праці. І тут нам суттєво допомогла виконавча влада. По-перше, вже два роки поспіль фермери отримують кредити з коштів обласного бюджету — до 50 тис. грн під 2% річних. По-друге, саме влада запропонувала фермерам об’єднатися задля відстоювання свого місця під сонцем. Таке об’єднання відбулося під брендом «Волинський екологічний продукт». І вже маємо перші результати: саме фермери, що входять до цього об’єднання, виграли тендери на забезпечення овочами медичних закладів краю. Відтак, керівники лікарень задоволені запасами харчів на зиму — недорогими та якісними, а фермери — гарантованими ринками збуту. До речі, вже незабаром з’явиться можливість ці ринки розширити: у грудні проходять тендери для закладів освіти, тож ми сподіваємося перемогти й там.
Ось так ярмаркують рівненські фермери. Фото автора
На слуху в рівнян — капуста по 7 гривень за кілограм, яку два роки тому закупило у посередників управління освіти Рівного. Нею й годували дітей у садочках та школах до грудня — хоча ціна на капусту з нового врожаю вже недотягувала й до гривні. Щоб максимально убезпечитися від таких каруселей, вирішили мати справу з людьми надійними й передбачуваними — фермерами. Один із них — Василь Радзівіл із села Обарів Рівненського району — вже засіяв величезне поле гірчицею: нині воно радує око приємним жовтим цвітом.
— Це сидерат, який має замінити міндобрива. Адже тут ростимуть овочі для найвибагливіших споживачів — наших діток, — по-батьківськи щиро розповідає господар.
— Фермерство — традиційна форма господарювання в краї. Але останніми роками ми мали проблему перевиробництва та збуту овочів, що демпінгувало ціни до нижчих від собівартості, — коментує голова облдержадміністрації Василь Берташ. — Не чекаючи допомоги згори, розв’язали цю проблему, відкривши фермерам двері до забезпечення бюджетних закладів, та активізували роботу ярмарків — не лише в обласному, а й у районних центрах. Наступна перспектива для фермерів — вихід на оптовий ринок: ми вже отримали відповідні дозволи в Кабміні на реалізацію цього проекту.
Але на шляху до ринку є ще одна ланка — овочесховища. Саме на їх модернізацію через американський проект «USAID Агроінвест» два фермерських господарства — «Вілія» з Острозького та «Ако» з Млинівського районів Рівненщини до кінця року отримають кошти на закупівлю сучасних холодильних установок для овочесховищ — по 200 тис. грн кожне. Вони вибороли це право на конкурсних умовах.
— Це, так би мовити, перші ластівки. Але їх повинно бути набагато більше, — розставляє акценти аграрний експерт Микола Гриценко. — Річ у тім, що потрібен системний підхід до формування ринкової аграрної інфраструктури, зорієнтований на малих і середніх виробників сільгосппродукції, якого Україна досі не мала. Зараз аграрне міністерство починає не лише помічати фермерів, а й формувати з урахуванням їх потреб аграрну політику. І тут треба виходити з того, що наші оптові ринки, яких планують звести 25 ( по суті, в кожній області України) повноцінно функціонуватимуть лише тоді, коли домінуючі позиції на них закріплять за собою вітчизняні місцеві агровиробники.
Борщовий набір від рівненських фермерів (за ярмарковими цінами):
Яловичина на кістці — 32—36 гривень за кілограм;
Картопля — 1 гривня, морква та буряк — 1.40; капуста — 1.50—1.80 за кілограм.
