КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з продажем (реалізацією) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною інспекцією з контролю за цінами

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з продажем (реалізацією) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною інспекцією з контролю за цінами, згідно з додатком.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем'єр-міністр України

М. АЗАРОВ

Інд. 70

Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. №  533

КРИТЕРІЇ, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з продажем (реалізацією) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною інспекцією з контролю за цінами

1. У цих критеріях термін "суб’єкт природної монополії" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про природні монополії" ( 1682-14 ), термін "монопольне (домінуюче) становище на ринку" — у значенні, наведеному в статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ).

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про ціни і ціноутворення"( 5007-17 ) та "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ).

2. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з продажем (реалізацією) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін, є:

1) сукупний обсяг реалізації таких товарів (у грошовому виразі);

2) належність суб’єкта господарювання до суб’єктів природних монополій;

3) монопольне (домінуюче) становище суб’єкта господарювання на ринку;

4) порушення вимог законодавства про ціни і ціноутворення;

5) підвищення більш як на 10 відсотків цін на зазначені товари протягом певного періоду часу.

3. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику — високого, середнього або незначного.

4. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, які:

1) займають монопольне (домінуюче) становище на ринку;

2) є суб’єктами природних монополій;

3) здійснюють продаж (реалізацію) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін, на суму від 5 млн. гривень та більше на рік;

4) здійснюють продаж (реалізацію) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін, ціни на які підвищені більш як на 10 відсотків протягом одного місяця;

5) допустили протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю), порушення вимог законодавства про ціни і ціноутворення.

5. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб’єкти, які:

1) здійснюють продаж (реалізацію) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін, на суму від 3 до 5 млн. гривень на рік;

2) здійснюють продаж (реалізацію) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін, ціни на які підвищені більш як на 10 відсотків протягом трьох місяців.

6. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб’єкти, які здійснюють продаж (реалізацію) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін, та не відносяться до суб’єктів господарювання з високим або середнім ступенем ризику.

7. Планові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням суб’єктами господарювання вимог законодавства про ціни і ціноутворення здійснюються з такою періодичністю:

1) з високим ступенем ризику — не частіше ніж один раз на рік;

2) із середнім ступенем ризику — не частіше ніж один раз на два роки;

3) з незначним ступенем ризику — не частіше ніж один раз на п’ять років.

8. У разі коли протягом останніх трьох років, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю), не виявлено фактів порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про ціни і ціноутворення, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза.

9. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 533

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2008 р. № 483( 483-2008-п ) "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов’язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів)" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 37, ст. 1238).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 березня 2010 р. № 255( 255-2010-п ) "Про доповнення додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2008 р. № 483" (Офіційний вісник України, 2010 р., № 17, ст. 781).