Кримінальне провадження № 629/423/14-к
Номер провадження 1-кп/629/89/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді: Каращука Т.О., за участю: секретаря - Литвинової Г.В., прокурора Бачука О.Р., обвинуваченого - ОСОБА_1, потерпілого - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12014220380000100 від 11 січня 2014 року, за обвинуваченням: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Краснопавлівка, Лозівського району Харківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, інвалід 3 групи, не працюючому, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 16.12.2013 року близько 22 години, знаходився на території ГСК «Москвич», розташованому на мікрорайоні смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області. Упевнившись у відсутності поблизу сторонніх осіб, діючи із корисливого мотиву, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тим самим діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, з метою наживи, шляхом зриву навісного замка проник до гаражу НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, звідки таємно викрав 2 стартери з автомобілю ВАЗ 2101 вартістю 583 гривні за один стартер, загальною вартістю 1166 гривень; радіатор охолодження автомобіля УАЗ 69 вартістю379 гривень, два набори рожкових ключів вартістю 50 гривень за один набір, загальною вартістю 100 гривень; набір торцевих головок розміром від 8 мм. до 30 мм. загальною вартістю 105 гривень; воротки з карданом в кількості 6 шт. загальною вартістю 105 гривень; тиски маленькі для слюсарних робіт вартістю 20 гривень.
Умисними діями ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди ОСОБА_2 на загальну суму 1 875 гривен.
З викраденим майном ОСОБА_1 з місця події зник, розпорядившись їм у подальшому на свій розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочині.
Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особи, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України - крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він характеризується задовільно, з середньою освітою, не працює, раніше не судимий в силу ст.. 89 КК України.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без реальної ізоляції від суспільства з застосуванням до нього ст.ст. 75, 76 КК України.
Підстав до застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст.. 69, 69-1 КК України у суду немає, так як суд застосовує до нього покарання не пов'язане з позбавленням волі.
По справі є судові витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 489 грн., авто-товарознавчу експертизу вартістю 195 грн.60 копійок, трасологічну експертизу у розмірі 195 грн.60 копійок. Загальна сума судових витрат складає 880 грн. 20 копійок і суд вважає за необхідне стягнути їх з підсудного.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Визнати ОСОБА_1 винним за ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном на 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 судові витрати за проведення товарознавчої, авто-товарознавчої, трасологічної експертиз на загальну суму у розмірі 880 грн. 20 копійок.
Заходи забезпечення кримінального провадження не обирались.
Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України
Вирок може бути оскаржений, з підстав передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Суддя Каращук Т.О.
