КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1967/11 Головуючий у 1-й інстанції: Підкурганний В.В.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
УХВАЛА
Іменем України
"11" вересня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: - Степанюка А.Г.,
суддів: - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на прийняту в порядку скороченого провадження постанову Вишгородського районного суду Київської області від 27.06.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про перерахунок пенсії, передбаченої ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач 08.06.2011 року звернувся до суду з позовом про визнання дій Відповідача протиправними та зобов'язання Відповідача провести перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 09.07.2007 року.
Постановою суду від 27.06.2011 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Відповідача та зобов'язано останнього провести Позивачу перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 08.12.2010 року по 18.06.2011 року з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесена до категорії 4, що підтверджується копією посвідчення та отримує пенсію у Відповідача та часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі -Закон).
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ст. 51 Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст.ст. 39, 51 Закону Позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою КМУ від 836 від 26.07.1996 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМУ від 26.07.1996 року №836, Відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 Закону.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду обґрунтованою, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова колегія вважає, що про порушення свого права на отримання допомоги за вищезазначений період у відповідному розмірі Позивач мав дізнатися з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України № 6-рп/2007, тобто з 09.07.2007 року.
Згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Отже, судова колегія дійшла висновку про пропущення Позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, а тому не вбачає підстав для зміни рішення суду першої інстанції у вказаній частині.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_4 -залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 27.06.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про перерахунок пенсії, передбаченої ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч. 10 ст. 183-2 КАС України.
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
