ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-296/11/0208
Головуючий у 1-й інстанції: Каращук О.Г.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Матохнюк Д.Б.
судді: Залімський І. Г. Мельник-Томенко Ж. М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 01 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області про перерахунок пенсії,
В С Т А Н О В И В :
31.01.2011 року позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Калинівському райні Вінницької області про поновлення строку звернення до суду, визнання відмови відповідача про нарахування і виплати несплаченої позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни (30 % надбавки до пенсії); зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити у повному обсязі позивачу, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за 2006-2009 роки.
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 01 березня 2011 року позов задоволено частково, а саме: визнано відмову протиправною, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги позивачу у відповідності із ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 31 липня 2010 року з урахуванням виплачених сум; в решті позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволені позовних вимог позивачу.
Відповідно до п.3 ч.1 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особам, що належать до соціальної категорії громадян "діти війни", з 01.01.2006 року Відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.
Законом України "Про державний бюджет України на 2010 рік" збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень статті 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, Відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у Відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про пропущення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу приписів ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи, що про своє порушене право позивач мала відомості під час щомісячного отримання пенсії, то поважні причини пропуску звернення до суду за висновком колегії суддів відсутні, отже наслідки пропуску строку звернення до суду підлягають застосуванню.
Суд першої інстанції мав би ще на стадії відкриття провадження у справі винести ухвалу про залишення адміністративного позову поданого поза межами шестимісячного строку для звернення до суду, без розгляду.
Проте суд першої інстанції, вийшовши за межі позовних вимог, виніс рішення, яким зобов'язав відповідача здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги позивачу у відповідності із ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 31 липня 2010 року.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене, та відповідно до ст. 100, п. 4 ч. 1, ст. 202, п. 4 ч. 1, ст. 205 КАС України колегія суддів приходить до висновку, що постанова підлягає скасуванню, а адміністративний позов - залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 155, 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 199, 203, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької, - задовольнити частково.
Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 01 березня 2011 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області про перерахунок пенсії, - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області про перерахунок пенсії, - залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/ Матохнюк Д.Б.
Судді /підпис/ Залімський І. Г.
/підпис/ Мельник-Томенко Ж. М.
З оригіналом згідно:
секретар
