КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-9064/11 Головуючий у 1-й інстанції: Бесараб Н.В. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу УПФУ в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 14 листопада 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до УПФУ в Лисянському районі Черкаської області про перерахунок пенсії "ЧАЕС", -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 14.11.2011 року позов задоволено, визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до положень ст.ст. 39 та 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу доплата до пенсії як особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю мають розраховуватися відповідно до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, відповідно.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції у повному обсязі, виходячи з наступного.
Позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та є непрацюючим пенсіонером.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, при визначенні розміру доплати до пенсії, відповідач керувався положеннями постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а при визначенні розміру додаткової пенсії - постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції правомірно керувався положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не приписами вищенаведених постанов уряду.
Крім того, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена вказаним Законом, для розрахунку позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу - залишити без задоволення, постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 14.11.2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді О.М. Ганечко
Н.М. Літвіна
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.
