ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" грудня 2014 р. Справа № 809/4053/14
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Тисменицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності
ВСТАНОВИВ:
Тисменицька об'єднана Державна податкова інспекція (далі -ОДПІ) Головного управління Міндоходів (далі-ГУ) в Івано-Франківській області звернулася з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності. Позовні вимоги мотивувала тим, що підприємницька діяльність ОСОБА_1 підлягає припиненню згідно частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", як такої, що не подавала протягом року органам державної податкової служби документів фінансової звітності у відповідності до закону.
04.12.2014 року судом відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі та на виконання вимог частини 3 статті 183-2 КАС України відповідачу за адресою місця проживання, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження та запропоновано у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали подати заперечення проти позову або заяву про визнання позову. Однак кореспонденція, направлена відповідачу, повернулася на адресу суду з відміткою працівника Укрпошти "за зазначеною адресою не проживає».
Відповідно до частини 4 статті 33 КАС України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місця проживання, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлена належним чином про розгляд справи у порядку скороченого провадження.
У встановлений частиною 3 статті 183-2 КАС України строк правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористалася.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 31.05.2002 року зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.( а.с.7).
Згідно підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі-ПК) України органам державної податкової служби надано право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Відповідно до підпункту 16.1.2, підпункту 16.1.3 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до змісту пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи довідок Тисменицької ОДПІ ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області ( а.с.5,6) відповідач з 01.01.2011 року не подає звітність до податкового органу, та немає заборгованості із сплати податків і зборів.
Частиною 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно пункту 67.2 статті 67 ПК України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до вимог частини 1 статті 49 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" суд, який постановив рішення щодо припинення підприємницької діяльності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Таким чином вимога позивача щодо припинення підприємницької діяльності відповідача є підставною та підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Згідно ч.1 ст.49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" копію постанови направити державному реєстратору Реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 КАС України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, рішення суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: Кафарський В.В.
