ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8264/13-ц
провадження № 2/753/4682/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" липня 2013 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Ніщенко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, суд -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що спільне подружнє життя не склалося, шлюбні відносини не підтримують, спільне господарства не ведуть, не мають спільних інтересів, не живуть однією сім»єю з квітня 2011 року й наразі проживають за різними адресами з тих підстав, що мають різні характери та погляди на життя, а тому шлюб не може в подальшому існувати, що й стало підставою звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні, а відповідач їх не визнав, вважаючи, що має намір зберегти сім»ю, й ті фактори, які зазначені позивачем як підстави розлучення, не можуть вплинути на розірвання шлюбу.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 15 грудня 2007 року, зареєстрованому в Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім»ї, актовий запис № 2976 (а.с.4). Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; для кожного із подружжя це перший шлюб.
Спільне життя сторін не склалося через відсутність порозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, ігноруванням налагодження сімейних відносин, що призвело до втрати почуття поваги та любові. З квітня 2011 року сторони не підтримують сімейно-шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, не мають спільних інтересів, наразі проживають за різними адресами, шлюб існує формально.
Від можливості призначення судом строку на примирення позивач категорично відмовилася, вказавши про те, що подальше сімейне життя не є можливим, оскільки даний шлюб існує формально, нею створена нова родина, планує зареєструвати шлюб з іншим чоловіком, а тому вона свідомо прийняла рішення про розірвання шлюбу.
Суд не приймає прохання відповідача про необхідність застосування заходів для збереження шлюбу - строку на примирення, оскільки останнє не було підтримане позивачем, й суд вважає, що заходи щодо примирення подружжя вживаються судом при серйозних намірах подружжя до збереження родини, проте дане подружжя не виявило своїх дійсних намірів в подальшому зребігати подружні відносини.
Суд вважає, що позивач довів дійсність та незмінність волевиявлення про розірвання шлюбу.
Відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного із них.
Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України). Проте, судом встановлено, що вказані паритетні засади побудови сімейних відносин у даного подружжя відсутні.
Судом встановлено, що сім»я розпалась остаточно із-за непорозумінь, психологічної несумісності сторін, небажання відновити сімейні відносини, а тому подальше спільне життя сторін неможливе, збереження шлюбу є недоцільним та суперечить інтересам позивача.
На підставі викладеного, ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України, з урахуванням Постанови № 11 від 21 грудня 2007 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділу спільного майна подружжя» та, керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 57, 58, 59, 60, 62, 64, 88, 195, 196, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 293, 294 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 15 грудня 2007 року в Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім»ї, актовий запис № 2976, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розірвати.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Коренюк А.М.
