КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10681/11 Головуючий у 1-й інстанції: Закаблук О.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
УХВАЛА
Іменем України
10 квітня 2014 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 12 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 12 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано дії відповідача щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком. Зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 21 січня 2011 року.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справ матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни» відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Таким чином колегія суддів погоджується в висновком суду першої інстанції, щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 12 серпня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
