ун. № 759/4473/14-ц
пр. № 2/759/2778/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2014 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - І.В.П»ятничук,
при секретарі - К.Ю.Іванові,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,-
ВСТАНОВИВ:
В березні 2014 р позивач публічне акціонерне комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 14.02.2008 р. в розмірі 19729 грн. 27 коп. та понесених судових витрат.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказуючи на те, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н від 14.02.2008 року у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та отримано 16000 грн. Підписання даного договору є згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту встановленого банком відповідно до п.3.3 умов та правил надання банківських послуг. Проте позичальник не дотримувався умов кредитного договору, не сплачував щомісячно платежі у розмірі та порядку, визначеному кредитним договором. Станом на 28.02.2014 р. загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 14.02.2008 р. становить 19729 грн. 27 коп., складається з заборгованості зі сплати кредиту (основного боргу) у сумі 7738 грн. 22 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 6380 грн. 57 коп., заборгованості по комісії в розмірі 4432 грн. 90 коп., фіксованої частини штрафу в розмірі 250 грн., процентної складової штрафу в розмірі 927 грн. 58 коп. З цих підстав ПАТ КБ "ПриватБанк" керуючись ст..ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 19729 грн. 27 коп. та судові витрати у сумі 243 грн. 60 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити посилаючись на обставини справи викладені в позовній заяві та на невиконання відповідачем умов кредитного договору.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечувала з мотивів пропуску позивачем строку позовної давності, вказувала, що даних коштів від банку не отримувала, про що ще в 2011 р. вказувала в зверненні до ПАТ КБ «ПриватБанк» після отримання підробного рішення суду та вимоги повернути кошти, просила суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 14.02.2008 р. від імені ОСОБА_1 подано заяву до ЗАТ КБ «ПриватБанк» на отримання кредитних коштів з кредитним лімітом 800 грн. з базовою процентною ставкою 1,9 % на місяць на залишок заборованостіта щомісячною комісією в розмірі 1%.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що кредитні кошти в обсязі, визначеному договором, були надані шляхом перерахування на картку відкриту на ім.»я ОСОБА_1
Як вбачається з матеріалів справи 31.03.2011 р. та 17.06.2011 р. на ім.»я ОСОБА_1 направлено позивачем претензію щодо невиконання умов договору від 05.02.2008 р. № SAMDN51000019815307 та копію рішення суду, після чого відповідачка зверталась з листом до позивача щодо надання роз»ясненька даними документами.( а.с. 38-41).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вказує позивач, відповідач ОСОБА_1 не виконувала належним чином зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі сплати усіх платежів за кредитним договором, допустила заборгованість із сплати кредиту у сумі 19729 грн. 27 коп.
За приписами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Ст.530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Однак, оскільки відповідач заперечувала щодо існування між нею та позивачем будь-яких кредитних зобов»язань судом витребувано у представника позивача документи які пред»являлись відповідачем при укладанні даного договору, а саме заяву про видачу готівки, копію паспорту, копію ідентифікаційного коду, довідки про заробітну плату та стан сім»ї, на що представником позивача суду надано пояснення про те, що дані документи знищені і надати їх змоги немає, крім того не надано доказів щодо строку дії кредитної картки яка видана згідно заяви про надання коштів.
Крім того, представником позивача не надано суду жодних доказів та обґрунтувань відносно того, чому саме в 2014 р. позивач звернувся до суду з позовом щодо невиконання відповідачем зобов»язань взятих на себе в 2008 р.
Ст.ст.256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Ч.1, ч.5 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Як вбачається з наданої суду представником позивача роздруківки по користуванню банківською карткою за якою отримувались кредитні кошти на ім.»я ОСОБА_1 остання операція за даною карткою проведена в грудні 2010 р. а тому суд вважає що з даного часу почався перебіг строку позовної давності.
Позов про стягнення заборгованості за цим договором подано до суду ПАТ КБ "ПриватБанк" лише 13.03.2014 року, тобто поза межами строку, встановленого ст.257 ЦК України.
Згідно з положеннями ч.3, ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідачем було заявлено в суді до ухвалення судового рішення про застосування судом строку позовної давності відповідно до вимог ст.267 ЦК України.
Більш того, враховуючи положення п.7 ч.13 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів", кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
У відповідності до роз'яснень, викладених у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ним пропущено з поважних причин строк для звернення до суду з позовом.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити ПАТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні позову у зв'язку з пропуском ним строку позовної давності.
З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, 256, 257, 261, 267, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 610, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Суддя
ун. № 759/4473/14-ц
пр. № 2/759/2778/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2014 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - І.В.П»ятничук,
при секретарі - К.Ю.Іванові,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Керуючись ст.ст. 209, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Суддя
