Провадження № 1-кп/470/22/13
Справа № 470/526/13-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2013 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Міщенка Г.В., при секретарі Шелестюк І.С., за участю прокурора прокуратури Березнегуватського району Миколаївської області Мірошина В.В., потерпілого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Лагодівка Казанківського району Миколаївської області, громадянина України, освіта неповна середня, офіційно непрацюючого, неодруженого, раніше судимого - вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2012 року за ч.2 ст.263 КК України до 120 годин громадських робіт, покарання за яким не відбув, проживаючого в будинку АДРЕСА_1;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця села Новоочаків Березнегуватського району Миколаївської області, громадянина України, освіта неповна середня, офіційно непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, проживаючого в будинку АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, в тому, що судовим розглядом,
В С Т А Н О В И В:
На початку лютого 2013 року ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 вчинити крадіжку чужого майна з території домоволодіння ОСОБА_2, на що останній погодився. В той же день, близько 22 год., реалізовуючи свій злочинний умисел та діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 проникли через паркан на територію двору АДРЕСА_3 та підійшли до приміщення гаражу. ОСОБА_5 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_4 піднявся на дах споруди, де, знявши шифер, пробив ногою фанеру і через отвір обоє проникли в будівлю, звідки таємно викрали алюмінієвий бідон вартістю 150 грн., в якому знаходилось десять літрів соняшникової олії вартістю 150 грн., та десять мішків насіння соняшника вартістю 860 грн. Після чого, з місця вчинення злочину зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, продавши його односельцям, спричинивши ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 1160 грн.
В середині лютого 2013 року, близько 22 год., ОСОБА_4 і ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою групою осіб, повторно проникли через отвір на даху в приміщення гаражу по АДРЕСА_3, звідки таємно викрали десять мішків цементу на суму 300 грн., чотири пластикові труби на суму 200 грн., просяний віник вартістю 25 грн., сокиру вартістю 150 грн., металевий молот вартістю 100 грн., металопластикову трубу вартістю 150 грн., три банки фарби вартістю 180 грн., бронзову вудочку вартістю 150 грн., слюсарний інструмент вартістю 500 грн., два кухонних ножа вартістю 20 грн., два секатори вартістю 40 грн. Після чого, погрузивши все на тачку, з місця вчинення злочину зникли, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, продавши його односельцям, спричинивши ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 1815 грн.
Крім того, в ніч з 02 на 03 березня 2013 року ОСОБА_4 проник на огороджену територію колишньої ферми сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Новоочаків», що розташована в селі Новоочаків Березнегуватського району Миколаївської області, звідки повторно таємно викрав двох ягнят. Після чого, з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, продавши ягнят в сусідньому селі, спричинивши ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 700 грн.
В ніч з 04 на 05 березня 2013 року ОСОБА_4 повторно проник на огороджену територію колишньої ферми сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Новоочаків», що розташована в селі Новоочаків Березнегуватського району Миколаївської області, звідки таємно викрав трьох ягнят. Після чого, з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, продавши ягнят в сусідньому селі, спричинивши ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 1050 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину за ч.3 ст.185 КК України - визнав частково. Суду показав, що на початку лютого 2013 року запропонував ОСОБА_5 вчинити крадіжку. Близько 22 год. удвох перелізли через паркан на територію двору потерпілого ОСОБА_2 Він заліз на дах гаражу, зняв шиферину і виламав ногою фанеру та проник в приміщення, звідки подав ОСОБА_5 через отвір алюмінієвий бідон без масла і 10 мішків насіння соняшника. Прикривши отвір шифериною, з місця злочину зникли, а викрадене продали. Через неділю знову вирішили вчинити крадіжку і через той же отвір проникни в гараж, звідки викрали 7 мішків цементу, які опісля продали, і більше нічого не брали. Тому свою вину по цим двом епізодам визнає частково. В ніч з 02 на 03 березня 2013 року сам переліз через огорожу та викрав двох ягнят у ОСОБА_6, яких продав знайомим. Через деякий час у такий же спосіб знову викрав трьох ягнят, яких продав м'ясникам в селі Н.Володимирівка Казанківського району.
В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину за ч.3 ст.185 КК України - визнав частково. Суду показав, що взимку 2013 року ОСОБА_4 запропонував йому вчинити крадіжку, на що він погодився. Вночі вони підійшли до будинку ОСОБА_2, перелізли через паркан та пройшли до гаражу. ОСОБА_4 заліз на дах, витяг шиферину і проломив ногою отвір. Потім він подав йому алюмінієвий бідон і 10 мішків насіння соняшника, яких набрав в гаражі. Наступного дня бідон і насіння продали. Через неділю знову залізли в гараж, звідки викрали 7 мішків цементу, які перевезли тачкою і продали ОСОБА_7 Оскільки першого разу бідон був без олії, а другого разу викрали лише 7 мішків цементу, вину визнає частково.
Проте вина ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчинені інкримінованих їм правопорушень повністю підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Так, з протоколу огляду домоволодіння АДРЕСА_3 від 22 лютого 2013 року ( з фото таблицею до нього ) вбачається, що стеля в гаражі має пошкодження у виді пролому, а на стінах із зовнішньої та внутрішньої сторін залишені сліди бруду ( а .с. 19-20, 21-26 ).
В той же день працівниками міліції оглянутий та вилучений у ОСОБА_8 в будинку АДРЕСА_4 алюмінієвий бідон із залишками олії та мусу ( а. с. 27-28 ), а 26 березня 2013 року за місцем проживання ОСОБА_9 оглянута саморобна тачка ( а. с. 29-30, 31 ).
У відповідності з висновком дактилоскопічної експертизи № 14 від 29 березня 2013 року встановлено, що один слід пальця руки, що вилучений під час огляду місця події, залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_4 ( а. с. 33-39 ).
Під час проведення 18 травня 2013 року слідчого експерименту з ОСОБА_4, останній на місці показав та уточнив обставини вчинення ним крадіжок бідона, насіння соняшника і цементу з приміщення гаража ОСОБА_2 ( а. с. 46, 47-51 ).
29 березня 2013 року начальником слідчого відділу оглянута огороджена територія колишньої ферми СТОВ «Новоочаків» та загін для баранів ( а .с. 52-53, 54-56 ), а 30 березня 2013 року за місцем проживання ОСОБА_10 в селі Н.Володимирівка Казанківського району Миколаївської області оглянута та вилучена шкура барана білого кольору ( а. с. 62-63, 64 ).
18 травня 2013 року ОСОБА_11, під час пред'явлення йому особи для впізнання по фотознімкам, впізнав фото ОСОБА_4, який привозив в село Н.Володимирівку Казанківського району Миколаївської області баранів в кількості п'яти штук ( а. с. 73-74 ).
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 показала, що дійсно придбала сім мішків цементу в ОСОБА_4 і ОСОБА_5, який опісля використала. Крім цього, хлопці продавали по селу зерно, труби та інше майно.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що коли мати померла, попросив сусіда доглядати за будинком в селі Новоочаків, куди періодично навідувався. 21 лютого 2013 року виявив крадіжку з гаража та наступного дня викликав працівників міліції. З гаража було викрадено алюмінієвий бідон, в якому знаходилось 10 літрів соняшникової олії, 10 мішків насіння соняшника, 10 мішків цементу, чотири пластикові труби, просяний віник, сокиру, молот, металопластикову трубу, три банки фарби, бронзову вудочку, слюсарний інструмент, два кухонних ножа, два секатори, а всього на загальну суму 2975 грн.
Покази потерпілого ОСОБА_2 щодо кількості та виду викрадених речей є послідовними, відповідають фактичними обставинами справи, а тому підстав ставити їх під сумнів у суду немає. Крім того, вони узгоджуються із показами свідка ОСОБА_12, яка показала, що, крім цементу, обвинувачені продавали по селу зерно, труби та інше майно, викрадення якого вони заперечують.
До того ж, в судовому засіданні ОСОБА_4 і ОСОБА_5 показували, що після першої крадіжки вони прикрили отвір на даху шифериною, замаскувавши таким чином сліди проникнення від сторонніх осіб, а тому твердження захисника ОСОБА_3 про те, що в приміщення могли проникати інші особи є лише припущенням, яке протирічить дослідженим в судовому засіданні доказам, а тому судом відхиляється як безпідставне.
Таким чином, вину ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчинені інкримінованих їм правопорушень суд знаходить доведено.
Такі дії ОСОБА_4 судом кваліфікуються за правилами повторності - як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникнення в інше приміщення та сховище, тобто за ч.3 ст.185 КК України.
Такі дії ОСОБА_5 судом кваліфікуються за правилами повторності - як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в інше приміщення, тобто за ч.3 ст.185 КК України.
Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що він раніше судимий і знову вчинив умисні злочини, на обліку в лікаря нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Вивченням особи ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в лікаря нарколога не перебуває, а перебуває на обліку в лікаря психіатра з діагнозом «легка розумова відсталість», за місцем проживання характеризується позитивно.
У відповідності з висновком судово-психіатричної експертизи № 205 від 29 квітня 2013 року встановлено, що ОСОБА_5 виявляє ознаки легкої розумової відсталості, але визнаний осудним - таким, що в момент вчинення правопорушень усвідомлював значення своїх дій та міг ними керувати ( а. с. 42- 45 ).
Призначаючи покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, що відносяться до тяжких, обставини їх вчинення, дані про особи обвинувачених.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 судом не встановлено, а обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 судом визнається рецидив злочинів.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 і ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімальних меж, що передбачене санкцією ч.3 ст.185 КК України.
Крім того, враховуючи, що обвинувачені за місцем проживання характеризуються позитивно, а потерпілий ОСОБА_2 не наполягав на суворому їх покарання, суд доходить висновку про можливість звільнення їх від відбування покарання із застосуванням ст.75 КК України.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, призначивши йому покарання у виді 3 ( трьох ) років 6 ( шести ) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати не відбуте покарання за вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2012 року, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий, і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 ( трьох ) років 6 ( шести ) місяців 15 днів позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 ( три ) роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтися в ці органи на реєстрацію.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, призначивши йому покарання у виді 3 ( трьох ) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 ( два ) роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтися в ці органи на реєстрацію.
Запобіжний захід ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до набрання вироку законної сили не обирати.
Речові докази по справі, а саме алюмінієвий бідон - залишити в потерпілого ОСОБА_2 як власника.
Стягнути з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області на реєстраційний рахунок 31251272210005, відкритий в ГУДК в Миколаївській області, код ЗКПО 25574110, МФО 826013, судові витрати в розмірі 220 грн. 05 коп. з кожного за проведення судово-дактилоскопічної експертизи.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженими у той же строк з моменту вручення їм копії вироку.
Суддя Г. В. Міщенко
