Справа № 138/2218/14-к
Провадження №:1-кп/138/132/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2014 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого: - судді Соколова В.О.
з участю: секретаря - Сілантьєвої Л.А.,
прокурора - Овчарук Т.А.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014020220000189 відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в м.Могилів-Подільському Вінницької області, проживає в АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня-технічна, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
22.03.2014 біля 21.30 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_3, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, наніс один удар лобною частиною голови в область щелепи ОСОБА_3, один удар долонею правої руки в область лівої частини обличчя ОСОБА_3.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 82 від 24.03.2014 ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження: пошкодження слизової оболонки нижньої губи зліва, відсутність двох верхніх передніх зубів зліва та справа на верхній щелепі, садна на лівій поверхні шиї в верхній третині, дві садни на лівій щоці біля кута нижньої щелепи, синець на лівій поверхні шиї на проти лівої поверхні щитоподібного хряща, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; злам кісток нижньої щелепи зліва в дільниці кута зі зміщенням кісткових фрагментів - належить до категорії пошкоджень середньої ступені тяжкості, як викликаючі тривалий розлад здоров'я більше 21-ї доби.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе за ст.122 ч.1 КК України визнав частково і суду пояснив, що 22.03.2014 на березі річки Дністер святкували день народження дружини потерпілого ОСОБА_4 в компанії потерпілого, його дружини, обвинуваченого, його дружини, ОСОБА_5 ( теща потерпілого). Обвинувачений, потерпілий вживали спиртні напої. Під час святкування дня народження потерпілий поводив себе неадекватно, чіплявся до своєї дружини, провокував сварку з нею. Приблизно о 20.00 год. цього ж дня обвинувачений зі своєю дружиною ОСОБА_6, знайомим ОСОБА_7, ОСОБА_5 приїхали по місцю проживання обвинуваченого в АДРЕСА_1. Потерпілий з дружиною та дітьми знаходилися в домоволодінні ОСОБА_5 ( тещі потерпілого) АДРЕСА_3. Приблизно біля 21.30 год. до ОСОБА_5 зателефонувала її сестра ОСОБА_8, яка проживає поруч з домоволодінням по АДРЕСА_3 і повідомила, що потерпілий вчинив сварку з дружиною, погрожував її зарізати. Обвинувачений власним автомобілем разом з дружиною ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 приїхали до домоволодіння АДРЕСА_3. ОСОБА_5 зайшла в будинок, щоб заспокоїти зятя ОСОБА_3. Через деякий час вона, потерпілий з дружиною вийшли на подвір'я і ОСОБА_3 став всіх присутніх ображати, висловлюватися нецензурною лайкою. Коли він образив дружину обвинуваченого, ОСОБА_2, будучи в збудженому стані, вдарив лобною частиною голови в область щелепи потерпілого, потім долонею - в область лівої частини обличчя. Визнає себе винним частково, мотивуючи тим, що потерпілий своєю образливою поведінкою спровокував обвинуваченого вдарити його, захищаючи свою дружину від нецензурної лайки.
Цивільний позов потерпілого на загальну суму 23065,26 гривень, який складається з матеріальної шкоди в сумі 13065,26 гривень та моральної шкоди в сумі 10000,00 гривень не визнав, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 в цей день, коли він відвозив його додому, також заподіяв тілесні ушкодження обвинуваченому, по факту чого порушено кримінальне провадження і обвинувачений також буде заявляти цивільний позов.
Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що дійсно 22.03.2014 на березі річки Дністер святкували день народження його дружини ОСОБА_4. Були присутні ОСОБА_2 з дружиною ОСОБА_6, ОСОБА_7, теща потерпілого ОСОБА_5. Потерпілий вживав спиртні напої. Не заперечує, що повернувшись з річки Дністер разом з дружиною та двома дітьми, залишились на ніч в домоволодінні тещі ОСОБА_5 в АДРЕСА_3. Раптово, біля 21.00 год., в будинок зайшли ОСОБА_2, ОСОБА_7 і запропонували вийти на подвір'я поговорити. Там знаходились дружина обвинуваченого ОСОБА_6, теща ОСОБА_5, яка стала соромити потерпілого і між ними виникла сварка. В цей час ОСОБА_7 ззаду почав тримати потерпілого за руки, а ОСОБА_2 вдарив головою потерпілого в щелепу, а потім по різним частинам тіла бив руками та ногами. Внаслідок побиття у потерпілого було вибито два передніх зуби, розбиті губи, синці в ділянці шиї, грудної клітини. Заявив цивільний позов на загальну суму 23065,26 гривень, який складається з матеріальної шкоди в сумі 13065,26 гривень ( 8465,26 гривень - відновлення передніх зубів, 600 гривень - діагностичні послуги, 4000 гривень - оплата праці захисника) та моральної шкоди в сумі 10000,00 гривень - внаслідок побиття потерпілий зазнав фізичний біль, довгий час лікувався, не міг повноцінно вживати їжу, розмовляти.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що потерпілий ОСОБА_3 її зять, по характеру він грубий, нестриманий, агресивний. Постійно ображає і б'є свою дружину-доньку свідка. Після чергового її побиття 24.01.2014 вигнав її з дітьми з будинку, де вони проживали і донька з дітьми поселилася в домоволодінні свідка по АДРЕСА_3. Разом вони не проживали до 22.03.2014 - дня народження доньки. В цей день потерпілий прийшов біля 17.00 год. привітати доньку. Разом святкували день народження на березі річки Дністер, де поводив себе нетактовно, вчинив сварку з свідком, її донькою. По закінченню святкування дня народження потерпілий разом з донькою свідка та двома дітьми залишилися на ніч в домоволодінні свідка АДРЕСА_3, а ОСОБА_9 поїхала в гості до ОСОБА_2, де також знаходилися його дружина та їх знайомий ОСОБА_7. Приблизно біля 21.00 год. свідку зателефонувала її рідна сестра ОСОБА_8, яка проживає поруч з домоволодінням свідка, і повідомила, що ОСОБА_3 знову вчинив сварку, ображає доньку свідка, погрожує її зарізати. Свідок попросила обвинуваченого і його автомобілем вона, обвинувачений, його дружина ОСОБА_6 та ОСОБА_7 приїхали в домоволодіння АДРЕСА_3. Свідок зайшла в будинок і побачила, що стіл, на якому була їжа перевернутий, в кімнаті безлад, вона стала соромити ОСОБА_3 і між ними виникла сварка, внаслідок якої свідок вигнала з будинку на подвір'я ОСОБА_3, де знаходилися ОСОБА_2, його дружина та ОСОБА_7. ОСОБА_3 всіх став ображати нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, поводив себе агресивно. В цей час ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3 головою в обличчя, він заспокоївся, пішов умився і ОСОБА_2 запропонував відвезти його додому в АДРЕСА_1, на що він погодився.
Свідок ОСОБА_6 по обставинам події, яка відбулася 22.03.2014 між її чоловіком ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3 на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_3 в термін часу з 21.00 год. до 22.00 год. дала покази аналогічні показам обвинуваченого ОСОБА_2. Зауважила, що її чоловік не зміг витримати образу з боку потерпілого в адресу свідка і дійсно вдарив головою в щелепу потерпілого.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона рідна сестра ОСОБА_5, донька якої ОСОБА_4 проживає в зареєстрованому шлюбі з потерпілим ОСОБА_3 і має двох неповнолітніх дітей. 22.03.2014 на березі річки Дністер в с.Серебрія святкували день народження дружини потерпілого ОСОБА_4, свідок на святкуванні не була. Приблизно до 21.00 год. потерпілий з дружиною та двома дітьми з святкування повернулися в домоволодіння ОСОБА_5 АДРЕСА_3, а ОСОБА_5 поїхала в гості до ОСОБА_2. Через деякий час ОСОБА_5 зателефонувала свідку, яка проживає поруч з будинком АДРЕСА_3 і попросила подивитися чи не сваряться потерпілий з дружиною. Прийшовши в будинок сестри, побачила, що потерпілий намагається побити доньку ОСОБА_5, перевернув стіл, а коли пригрозив, що її заріже, свідок зателефонувала ОСОБА_5. Вона через деякий час приїхала додому, а свідок пішла в свій будинок. Вона не бачила подію побиття ОСОБА_2 потерпілого ОСОБА_3.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що знайомий з ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Підтвердив, що 22.03.2014 на березі річки Дністер в с.Серебрія він, ОСОБА_2 з дружиною, потерпілий з дружиною та ОСОБА_5 святкували день народження ОСОБА_4. Після святкування ОСОБА_7, ОСОБА_5 поїхали до ОСОБА_2, а потерпілий з дружиною та двома неповнолітніми дітьми залишилися на ніч в домоволодінні ОСОБА_5 по АДРЕСА_3. Через деякий час до ОСОБА_5 зателефонувала її рідна сестра ОСОБА_8, повідомивши, що ОСОБА_3 свариться з донькою ОСОБА_5. На прохання ОСОБА_5 ОСОБА_2, його дружина, свідок поїхали автомобілем до домоволодіння АДРЕСА_3. ОСОБА_5 зайшла в будинок, через деякий час вийшла разом з ОСОБА_3, який будучи в стані алкогольного сп'яніння, став ображати всіх присутніх на подвір'ї нецензурними словами. Його заспокоювали, але він не реагував. Тоді ОСОБА_2 схватив його за одяг, що відбулося далі, свідок не бачив, так як повернувся в сторону, але потому, що ОСОБА_3 зігнувся і на обличчі була кров, прийшов до висновку, що обвинувачений вдарив його в обличчя. Пояснив, що свідок потерпілого за руки не тримав, не бив.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що з потерпілим проживає в зареєстрованому шлюбі з 2008 року. В шлюбі мають двох неповнолітніх дітей. Не заперечує, що іноді в них, як в подружжя виникали сварки. Підтвердила, що 22.03.2014 під час святкування її дня народження на березі річки Дністер між її чоловіком і матір'ю свідка ОСОБА_5 виникла сварка. На ніч свідок з чоловіком та дітьми залишилися в домоволодінні матері свідка по АДРЕСА_3, а мати поїхала до знайомих. Між свідком і ОСОБА_3 виникла сімейна сварка. Рідна сестра матері ОСОБА_8 зателефонувала ОСОБА_5. Через деякий час в будинок зайшли мати свідка ОСОБА_5 і всі разом вийшли на подвір'я, де ОСОБА_2 вдарив головою в обличчя ОСОБА_3, а потім декілька разів руками по тулубу. Після цього ОСОБА_2 автомобілем кудись повіз її чоловіка.
В судовому засіданні обвинувачений визнаючи частково себе винним за ст.. 122 ч.1 КК України, не заперечує, що він свідомо вдарив ОСОБА_3 головою в область щелепи, а потім рукою по обличчю з приводу того, що він нецензурними словами образив його дружину ОСОБА_6 приблизно після 21.30 год. 22.03.2014 на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_3. Факт побиття ОСОБА_2 ОСОБА_3 головою в область щелепи 22.03.2014 в термін часу з 21.00 год. до 22.00 год. підтвердили: потерпілий ОСОБА_3, свідки: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7.
Крім часткового визнання вини обвинуваченим, показів потерпілого ОСОБА_3, свідків, винуватість ОСОБА_2 в інкримінованому йому діянні підтверджується матеріалами кримінального провадження:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.03.2014 (а.с.8);
- протоколом огляду місця події (а.с.9);
- висновками експерта №82 від 24.03.2014, №146/42 від 20.05.2014, згідно яких ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження: пошкодження слизової оболонки нижньої губи зліва, відсутність двох верхніх передніх зубів зліва та справа на верхній щелепі, садна на лівій поверхні шиї в верхній третині, дві садни на лівій щоці біля кута нижньої щелепи, синець на лівій поверхні шиї на проти лівої поверхні щитоподібного хряща, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; злам кісток нижньої щелепи зліва в дільниці кута зі зміщенням кісткових фрагментів - належить до категорії пошкоджень середньої ступені тяжкості, як викликаючі тривалий розлад здоров'я більше 21-ї доби (а.с.18, 52-53);
- картами амбулаторного медичного огляду №140 від 23.03.2014, №141 від 23.03.2014, згідно яких ОСОБА_2, ОСОБА_3 станом на 01.30 год. 23.03.2014 перебували в стані алкогольного сп'яніння (а.с.16,33);
- протоколом слідчого експерименту та фото таблицями до нього (а.с.45-50).
В судовому засіданні встановлено, що між наслідками, які зафіксовані у потерпілого висновками судово-медичного експерта у виді тілесних ушкоджень, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості і протиправними діями обвинуваченого у виді нанесення удару головою в область щелепи потерпілого є причинний зв'язок.
З врахування зібраних в судовому засіданні доказів суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ст. 122 ч.1 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у ст.. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Обираючи міру покарання ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу винного - по місцю проживання характеризується позитивно, обставини справи - злочин за ст. 122 ч. 1 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, відсутність обтяжуючих вину обставин, пом'якшуючі вину обставини - вперше притягується до кримінальної відповідальності, розкаюється в скоєному, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні давав правдиві покази, чим сприяв розкриттю злочину, на утриманні непрацююча дружина та малолітня дитина і вважає, що його виправлення можливо в умовах без ізоляції від суспільства, що дає підстави суду до обраного покарання застосувати ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_2 від відбування обраного покарання з випробуванням.
Так як ОСОБА_2 не має постійного місця роботи, суд вважає недоцільним застосовувати покарання у виді виправних робіт, передбачених санкцією ч.1 ст. 122 КК України.
Потерпілий заяви цивільний позов: матеріальна шкода 13065,26 гривень, моральна шкода - 10000,00 гривень. В підтвердження суми матеріальної шкоди надав суду довідки стоматологічного закладу і чеки на суму: 600,00 гривень - діагностичні послуги; 4765,26 гривень - оплата послуг по відновленню двох передніх зубів; а також квитанцію на суму 4000,00 гривень - оплата праці захисника. Суд цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди задовольняє частково в сумі, яка підтверджується фіскальними чеками. А саме на суму 9365,26 гривень.
Цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди суд задовольняє частково на суму 1000,00 гривень, враховуючи матеріальний стан обвинуваченого, не має постійного місця роботи, на його утриманні непрацююча дружина та малолітня дитина, а також тим, що в судовому засіданні потерпілий не зміг переконливо мотивувати і обґрунтувати суму позову - 10000,00 гривень.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами кримінального провадження (а.с.38), що станом на день набрання чинності Закону України «Про амністію в 2014 році» ОСОБА_2 має сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, в свідоцтві про народження якого батьком записаний обвинувачений, не позбавлений батьківських прав.
Згідно ст. 1 п. «в», ст. 12 Закону України «Про амністію в 2014 році», який вступив в дію 19.04.2014 звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими і вчинені до дня набрання чинності вказаного Закону.
Злочин за ст.. 122 ч.1 КК України, за яким винуватість ОСОБА_2 доказана зібраними доказами в судовому засіданні є умисним злочином середньої тяжкості, який вчинений 22.03.2014. Викладене дає підстави суду звільнити ОСОБА_2 від відбування обраного судом покарання.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
ПРИСУДИВ :
Визнати винним ОСОБА_2 за ст. 122 ч.1 КК України і обрати йому покарання у виді 2(двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування обраного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 ч.1 п.2,3 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти КВІ про зміну місця проживання, роботи.
Цивільні позова задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 9365 (дев'ять тисяч триста шістдесять п'ять) гривень 26 копійок, моральну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.
Згідно ст.. 1 п. «в» Закону України «Про амністію в 2014 році» ОСОБА_2 звільнити від відбування обраного покарання у виді 2(двох) років обмеження волі з застосуванням ст.. 75 КК України - обранням іспитового строку 1 (один) рік.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з дня проголошення вироку.
Суддя
