ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
09 вересня 2012 року № 2а-12338/12/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Київського апеляційного адміністративного суду, Вищого адміністративного суду України
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 8 вересня 2012 року звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заяву до Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Як вбачається з позовної заяви, позивач вважає, що бездіяльність Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України полягає у ненаданні відповідей на його заяви від 3 вересня 2012 року, 4 вересня 2012 року та 6 вересня 2012 року щодо порушень виборчого законодавства в частині прийому документів. Також, просить суд зобов'язати Київський апеляційний адміністративний суд та Вищий адміністративний суд України утриматись від порушень виборчого законодавства.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пунктами 1, 7 та 9 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Основними ознаками правовідносин, з яких виникають публічно-правові спори, є підпорядкованість одного учасника публічно - правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно - правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб'єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, водночас на цих суб'єктів покладено обов'язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, предметом оскарження є бездіяльність відповідачів щодо не розгляду заяв від 3 вересня 2012 року, 4 вересня 2012 року, 6 вересня 2012 року та зобов'язання утриматись від порушення виборчого законодавства.
Позивачем оскаржуються до адміністративного суду не дії, рішення чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які пов'язані з управлінськими функціями, а дії, які стосуються здійснення правосуддя відповідно до визначеного законом порядку.
Відповідно до правової позиції, викладеної у Рішенні Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23 травня 2001 року (справа за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців 3, 4, 5 статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України та за конституційними зверненнями громадян щодо офіційного тлумачення положення абзацу 4 статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України (справа щодо конституційності статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України) виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів»№ 6 від 12 червня 2009 року встановлено, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги до Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки Київський апеляційний адміністративний суд та Вищий адміністративний суд України при розгляді справ не є суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, і не може бути відповідачем у справі про оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 174 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які порушують законодавство про вибори та референдум. Положеннями цієї статті передбачено, що право на таке оскарження мають виборча комісія, кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, комісія з референдуму, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
Отже, виключний перелік позивачів і відповідачів законодавчо визначений.
За таких обставин вимоги позивача не можуть розглядатися в порядку передбаченому главою 6 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України (Особливості провадження в окремих категоріях справ).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 109, 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу негайно.
Попередити позивача, що позовні матеріали будуть повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
У випадку оскарження ухвали, позовні матеріли будуть направлено до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в статтями 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Клименчук
