Справа №2/2515/1/2012
Рішення
Іменем України
02 грудня 2012 року м. Чернігів
Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а
в складі: головуючого - судді Ченцової С. М.
при секретарях Биховець Н. М., Домашенко М. В., Матвієнко Н. О.
з участю : позивачів- Ващенко Т.Є., ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2, представника позивачів - ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , АТ «СК «АХА Страхування» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди ,В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_6 та ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просять: стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, кошти в розмірі 39359 грн. 29 коп., 350 грн. за послуги по евакуації автомобіля, 98 грн. за зберігання автомобіля на штраф-майданчику, 550 грн. за проведення дослідження з метою визначення розміру матеріального збитку, 28 грн. у відшкодування витрат за відправлення листів та в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача на користь позивачів по 20000,00 грн.
Позов мотивовано тим, що 17.10.2009 року близько 23 години в м. Чернігові по просп. Миру сталася ДТП за участю водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Зазначають , що ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Шевроле Такума» , д.н. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_6, рухався по просп. Миру в м. Чернігові зі сторони вул. Київської в напрямку вул. Котляревського зі швидкістю не більше 50 км/год . Рухаючись в середній смузі руху та під»їхавши безпосередньо до перехрестя вулиць С.Русової просп. Миру , на якому розташований світлофор , що працював в режимі жовтого мигаючого сигналу, ОСОБА_1 зліва від себе побачив , що в його напрямку руху на перехрестя , не зупиняючись , виїжджає автомобіль ВАЗ-2107 зі швидкістю близько 40 км/год. В цей же час відбулося зіткнення автомобілів, в результаті якого автомобілю марки «Шевроле Такума» завдано значних технічних пошкоджень.
Позивачі зазначають , що саме винні дії відповідача ОСОБА_4 , який не виконав вимог п.1.3, п.1.5, п.2.3 (б), п.16.11 ПДР призвели до створення аварійної обстановки та зіткнення транспортних засобів, внаслідок чого з його вини була заподіяна матеріальна шкода ОСОБА_6, зокрема : 39359,29 грн. збитку в результаті пошкодження автомобіля ; 350 ,00 грн послуги по евакуації пошкодженого автомобіля; 98,00 грн. за зберігання автомобіля на штраф майданчику; 550,00 грн. за проведення дослідження з визначення розміру матеріального збитку та 28,00 грн. за відправку листів ОСОБА_4
Крім того, позивачам заподіяна моральна шкода , яка полягає у душевних стражданнях , яких позивачі зазнали у зв»язку з протиправною та винною поведінкою відповідача та пошкодженням автомобіля та яку кожен з позивачів оцінює в 20000,00 грн.
Ухвалою суду від 29.12.2011 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено АТ "СК "АХА Страхування" .
У попередньому судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали, відповідач позов не визнав ( а.с.87).
У судовому засіданні 22.06.2010 року позивач ОСОБА_1, допитаний як свідок пояснив, що він рухався по просп. Миру зі швидкістю 55 км /год , в середній смузі руху , на перехресті світлофор працював в режимі жовтого мигаючого сигналу. В даній обстановці загальмувати не встиг , так як відповідач виїхав на швидкості 40 км/год. ДТП сталось біля 23 години , документи оформлялись до 24 години при вуличному освітленні. Очевидців ДТП не було, при складанні документів були присутні батьки ОСОБА_8. Місце за 50-100 метрів до ДТП оглядалось. Відповідач та його батько на запитання відповіли , що страховки немає.
Позивач ОСОБА_6 допитана як свідок пояснила, що вона приїхала через 15 хв. на місце ДТП , потім під»їхав батько відповідача. Коли оглядалось місце ДТП вуличне світло було , а коли машини погрузили на евакуатор світло виключили. Ділянка дороги до перехрестя оглядалась. При складанні схеми перехрестя потерпілий ОСОБА_9 присутнім не був , а його батьки стояли метрів за 100 .
Крім того, позивачі , керуючись ст. 192 ЦПК України надали до суду додаткові письмові пояснення по справі ( том.2 а.с. 241-243)
Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив , що позов не визнає, посилаючись на письмові заперечення проти позову ( а.с.67, 68) та докази по справі. Крім того пояснив, що рухався з дозволеною швидкістю, наближаючись до перехрестя зменшив швидкість руху , зупинився, впевнився , що автомобіль ОСОБА_6 не доїде до перехрестя , так як була значна відстань , і почав рухатись з наростаючою швидкістю. Потім відбувся спалах світла і ДТП. Відразу водій ОСОБА_6 почав вимагати гроші . Ділянку відповідача та позивача до перехрестя не перевіряли. Понятими були працівники евакуатора , коли вони приїхали світла уже не було, працівники міліції застосовували ліхтар. . На його думку ДТП відбулось із-за того , що водій ОСОБА_6 їхав з великою швидкістю, хоча він говорив що їхав зі швидкістю 50 км/год. Зі схемою ДТП він згоден.
Представник відповідача АТ « СК «АХА Страхування» в судове засідання , призначене на 10.01.2012 року не з»явився , надіслав до суду телеграму в якій просив відкласти розгляд справи. В судове засідання 02.02.2012 року представник відповідача не з»явився , про час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, тому суд , керуючись ч. 4 ст. 169 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у справі даних та доказів.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив , що до нього подзвонив ОСОБА_5 , щоб він приїхав на перехрестя . На другий день в 5 годині вечора він був на перехресті , бачив нечіткий слід гальмування до перехрестя , одна сторона гальмування йшла до царапин на асфальті , відстань 25-26 метрів від аварії. Був ще присутнім ОСОБА_11
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив , що він у ОСОБА_10 ремонтував машину . Останній попросив підвести його на місце події , де виміряли гальмівний шлях . Десь 26 метрів від аварії в сторону було слабо видно гальмівний шлях. На перехресті були щербини ближче до центру, другий ряд.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив , що 17.10.2009 року він ішов в сторону банка, пішохідного переходу, в сторону готелю та бачив як в сторону Ремзаводу йому назустріч їхала машина Шевроле голубого кольору. Звернув увагу , бо в нього теж машина такої марки, особливості цієї машини по стойкам габарита , панель , що освічується. Машина їхала по середній смузі руху, зі швидкістю 80 км/год . Він чув гальмування , але тертя резини не було . Потім чув удар , але на місце ДТП не повертався.
Свідок ОСОБА_9 пояснив , що з ОСОБА_4 вони однокласники, 17.10.2009 року їздили з ОСОБА_4 на його машині , швидкість руху була не більше 50-60 км/год. Перед стоп-лінією точно зупинились, так як у них другорядна дорога і там були кущі, потім почали
« катиться» . Оскільки машина ОСОБА_6 була далеко , тому почали рух. Коли заїхали за середину перехрестя , побачив ярке світло фар , і дальше нічого не пам»ятає. ДТП сталось десь біля 23 години. Пізніше повернулися з батьками на місце ДТП.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив , що 17.10.2009 року він з дружиною біля 12 години повернулись з іншого міста, сина ОСОБА_9 дома не було . Коли подзвонив , ОСОБА_9 повідомив що він в травмпункті. Вони з дружиною поїхали на травмпункт , забрали сина і повернулись на місце ДТП . В 12 годині 30 хв. ночі побачили дві розбиті машини .Удар був в праву сторону Жигулів. Світло було виключено , світили китайським фонариком. Машини затянули на евакуатор і поїхали. Міряли все рулеткою. Присутніми були ОСОБА_4 , ОСОБА_6 і два працівники міліції. Свідка бути понятим не запрошували , він тільки включив підфарники. Місце ДТП оглядали біля перехрестя , метрів 15 , біля першої години закінчили.
Свідок ОСОБА_15 пояснила , що вона з чоловіком після дзвінка сину поїхали на травмпункт, потім приїхали на місце ДТП , пройшло хвилин 5-7 і стало темно. Евакуатор приїхав коли світла вже не було. Вони були не довго хвилин 15-20 , після того як поїхав евакуатор , поїхали всі.
Заслухавши пояснення позивачів, як сторін по справі та як свідків; пояснення представників позивачів; пояснення відповідача та його представника; пояснення свідків; дослідивши письмові докази ; речові докази , зокрема відеозапис ; висновки експертиз, суд дійшов висновку , що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав :
Судом встановлено , що 17.10.2009 року на перехресті просп. Миру вул. Русової в
м. Чернігові сталася ДТП за участю автомобіля марки «Шевроле Такума» , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1, який належить на праві власності ОСОБА_6, та автомобіля марки « ВАЗ -2107» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4, який належить ОСОБА_5
У результаті ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження , пасажир автомобіля ВАЗ -2107 ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження.
ДТП сталось під час дії полісу № ВС 9553768 обов»язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , укладеного між ОСОБА_5 та ЗАТ « СК « АХА Страхування» ( том. 2 а.с.214) .
Позивач ОСОБА_6 від страхової компанії «АХА Страхування» страхове відшкодування не отримала.
Постановою інспектора з дізнання Чернігівського ВДАІ при УМВС України в Чернігівській області , ОСОБА_16 від 16.02.2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту ДТП , на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України ( а.с. 12-14).
Адміністративний та відмовний матеріал № 17597 по факту ДТП направлено для розгляду в Деснянський районний суд м. Чернігова. Згідно постанови даного суду від 07.04.2010 року , провадження у справі щодо ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП закрито у зв»язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення ( а.с.16).
Відносно дій ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не складався.
Оскільки ДТП сталось в результаті взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки , такі правовідносини мають регулюватись відповідно до ст. 1188 ЦК України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини обох водіїв, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається із загального розміру спричиненої шкоди у відповідній частці залежно від ступеня вини кожного з них.
Отже , встановлюючи обставини справи на підставі наданих доказів , суд має оцінити дії кожного з водіїв з точку зору дотримання Правил дорожнього руху .
З протоколом огляду місця ДТП від 17.10.2009 року та схемою до протоколу водії автомобілів згодні ( відмовний матеріал а.с.2- 8) та підтвердили в судовому засіданні сторони.
Не було зауважень водіїв і щодо протоколу додаткового огляду місця події та схеми від 18.10.2009 року. ( відмовний матеріал а.с.21-28). З протоколу додаткового огляду місця події від 19.10.2009 року не вбачається , що водії були присутні при такому огляді.
Із матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи , слідує , що по справі проведено: транспортно-трасологічне дослідження , згідно висновку спеціаліста № 68 від 24.11.2009 року ( відм. матеріал а.с. 102-107); транспортно-трасологічне дослідження , згідно висновку спеціаліста № 4 від 10.02.2010 року ( відм. матеріал а.с. 149-151) ; транспортно-трасологічно-автотехнічне дослідження , згідно висновку експертного дослідження за заявою ОСОБА_4 № 1775-1779д від 27.10.2009 року ( відм. матеріал а.с. 154-162) та дослідження обставин і механізму ДТП , згідно висновку спеціаліста № 3 від 03.03.2010 року ( відм. матеріал а.с. 171-173).
За заявою позивачки , ОСОБА_6 зроблено висновок експертного , автотоварознавчого дослідження спеціаліста № Т-1015 від 20.01.2010 року ( т.1 а.с.17-22) .
Крім того, за клопотанням сторін по справі проведені судові експертизи : фототехнічна , комплексна судова автотехнічна та автотоварознавча.
Відповідно до ч.6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов»язковим і оцінюється судом за правилами , встановленими ст. 212 цього Кодексу.
В додаткових поясненнях позивачі зазначали , що відеозапис наданий суду в якості доказу фіксації ДТП не є допустимим доказом . Однак, суд не погоджується з даним твердженням , оскільки даний доказ отриманий на запит адвоката ; фотознімки цього запису долучені до матеріалів адміністративної справи , про що не заперечував потерпілий в судовому засіданні , про що свідчить протокол судового засідання ( справа № 3-1806 а.с.24); відеозапис досліджений в судовому засіданні по даній справі ; питання щодо змін та демонтажу запису поставлено на вирішення фототехнічної експертизи.
Однак , як вбачається зі змісту висновку № 1653/11-17 фототехнічної експертизи від 18.07.2011 року ( т. 2 а.с. 26-29), висновки експерта викладені не в категоричній формі , тому суд оцінює достатність та взаємний зв»язок цього доказу у сукупності доказів, зокрема при оцінюванні висновку судової автотехнічної експертизи.
Згідно висновку № 2189-2190/11-24 судової автотехнічної експертизи від 07.11.2011 року, технічною причиною виникнення даної ДТП в даному випадку є невідповідність дій водія автомобіля Шеврове , ОСОБА_1 вимогам п.12.4 ПДР , а небезпечну дорожню обстановку своїми діями , які не відповідають вимогам п. 16.11 ПДР створив водій автомобіля ВАЗ , ОСОБА_4 ( т.2 а.с. 135- 147).
В судовому засіданні експерт ОСОБА_17 детально роз»яснив висновок суду , з посиланням на застосовану Методику та мотивувальну частину висновку. Пояснив , що для визначення швидкості руху транспортних засобів необхідно було найперше провести транспортно- трасологічне дослідження, оскільки дослідження, яке мається у відмовному матеріалі не є достатнім для дачі висновку з питань поставлених експерту для проведення авто технічної експертизи. Оскільки в поясненнях сторін є суперечливі вихідні дані , недостатньо вихідних даних зазначено в ухвалі суду , експертиза проведена з урахуванням матеріалів справи . Крім того , оскільки на дослідження не наданий автомобіль Шевроле в тому вигляді , який він мав одразу після ДТП , а при проведенні автотоварознавчої експертизи експерту він надавався , взаємне розташування транспортних засобів в момент первинного контакту встановлено не натурним моделюванням , а макетним на підставі матеріалів , які використані експертом , що проводив автотоварознавчу експертизу. При дослідженні брав до уваги фототехнічну експертизу , при розрахунку - не брав, використовував формули . Визначаючи швидкість автомобілів були вибрані два варіанти ( при зупинці і при рівномірному русі автомобіля ВАЗ ) . Щодо екстреного гальмування автомобіля Шевроле пояснив , що дослідження проведено по двох варіантах, час руху ( 3 сек. та 1,9 сек. ) в розрахунку взято час руху автомобіля Шевроле до моменту зіткнення в режимі екстреного гальмування 1,9 сек, що більш сприятливий для водія головної дороги , ОСОБА_1
Відповідно до п. 12.3 ПДР , у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год, що передбачено п. 12.4 ПДР .
Відповідно до п. 16.11 ПДР , на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Оцінюючи висновок судової автотехнічної експертизи № 2189-2190/11-24 від 07.11.2011 року, суд вважає , що він є належним , достатнім і достовірним. Оцінюючи висновки спеціалістів , що знаходяться у відмовному матеріалі , суд вважає , що вони ґрунтуються не на всебічному дослідженні обставин , є неповними .
Враховуючи всі обставини справи, наявні докази, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що в даній конкретній дорожній ситуації мало місце порушення обома водіями Правил дорожнього руху.
Питання про відповідальність за шкоду, заподіяну при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки, кожного із їх володільців перед іншим з них вирішується за правилами ст.1166 ЦК України, зокрема, при наявності вини обох володільців розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного.
З врахуванням викладеного, заподіяна шкода повинна відшкодовуватися відповідно до ступеня вини кожного з водіїв, яку суд у даному випадку з урахуванням всіх обставин справи визначає по 50 % кожного водія.
Згідно висновку експерта № 425 судової автотоварознавчої експертизи від 18 жовтня 2011 року , вартість матеріального збитку , завданого власнику легкового автомобіля « Chevrolet Takuma 1.6 SX» , д.р.н. НОМЕР_1 , унаслідок його пошкодження у ДТП 17.10.2009 року , станом цін на час проведення експертизи 18.10.2011 року складає 35317, 93 грн. ( т. 2 а.с. 103-115).
Отже, з урахуванням вини обох водіїв, на користь ОСОБА_6 підлягає відшкодуванню шкода у розмірі 17658 грн. 97 коп. Крім того , 350 грн. 00 коп. витрати за послуги по евакуації пошкодженого автомобіля та 98 грн. 00 кп. витрати за зберігання пошкодженого автомобіля на штраф майданчику ( том 1 а.с.37) , всього 18106,97 грн.
В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з п.3 ч.2 зазначеної статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Вирішуючи питання щодо відшкодування нанесеної позивачам ОСОБА_6 та ОСОБА_1 моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг заподіяних моральних страждань, тривалість негативних наслідків морального характеру, ступінь вини відповідача та обставини справи, та прийшов до висновку, що позивачі зазнали моральних страждань внаслідок пошкодження належного автомобіля , позивачі певний час були позбавлені можливості користуватися транспортним засобом, змінився звичний спосіб їх життя , що змусило докладати зусиль для його нормалізації , відповідач вини своєї не визнав та в добровільному порядку не відшкодував матеріальну шкоду .
В той же час, суд вважає, що розмір моральної шкоди заявлений позивачами підлягає зменшенню, виходячи з принципу розумності та справедливості, а також адекватності завданим душевним та моральним стражданням позивачів, та приходить до висновку, що розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_6 підлягає визначенню в сумі 300,00 грн. , ОСОБА_1 в розмірі 700,00 грн.
В решті позовних вимог необхідно відмовити.
Не підлягають задоволенню вимоги позивачів про стягнення з відповідача 550,00 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження та 28,00 грн. за відправлення листів , оскільки, виходячи з положень п.4 ч.3 ст.79 ЦПК України, не належить до складу судових витрат, повязаних з розглядом судової справи - витрати за проведення автотоварознавчого дослідження, які виникли не під час розгляду справи та витрати за відправку почтової кореспонденції.
З цих же підстав , не підлягають задоволенню вимоги відповідача ОСОБА_4 про стягнення з позивачів витрат за проведення авто технічного дослідження в сумі 1286,88 грн. та послуги банку .
З урахуванням норм ст. ст. 80, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки ОСОБА_6 слід стягнути витрати , пов»язані з проведенням судової автотоварознавчої експертизи ( том. 2 а.с.229-230) в розмірі 154,50 грн. ( 19106,97* 650/ 80385,00) та витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу ( т.1 а.с.2) в розмірі 28, 52 грн.
( 19106,97 * 120 / 80385,00).
З позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_4 слід стягнути витрати, пов»язані з проведенням експертиз ( том. а.с. 235-240) ( 19106,97 *6475,36/ 80385,00- 19106,97= 2019,07 , враховуючи задоволені суми з ОСОБА_6 -1945, 10 грн., з ОСОБА_1 73,97 грн.
Враховуючи , що позивачі звільнені від судового збору , з ОСОБА_4 підлягає до стягнення судовий збір на користь державного бюджета м. Чернігова ( код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592 , Банк- ГУДКС України у Чернігівській області , розрахунковий рахунок 31210206700004, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу 02894496) у розмірі 198,07 грн. ( 8,50 + 8,50 + 181,07) .
Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 88, 209, 212-216, 218, 294 ЦПК України суд, -
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , АТ «СК «АХА Страхування» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6
17658 грн. 97 коп. матеріального збитку , заподіяного внаслідок ДТП ; 350 грн. 00 коп. витрати за послуги по евакуації пошкодженого автомобіля ; 98 грн. 00 кп. витрати за зберігання пошкодженого автомобіля на штрафмайданчику та 300 грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди , всього у відшкодування майнової та моральної шкоди - 18406,97 ( вісімнадцять тисяч чотириста шість ) гривень 97 копійок .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 700 грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 витрати , пов»язані з проведенням судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 154,50 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу в розмірі 28, 52 грн.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 витрати , пов»язані з проведенням експертиз в розмірі 1945, 10 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати , пов»язані з проведенням експертиз в розмірі 73,97 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір на користь державного бюджета м. Чернігова ( код ЄДРПОУ 22825965, МФО 853592 ГУДК України у Чернігівській області , розрахунковий рахунок 31212206700002, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу 02894496) у розмірі 198,07 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, для осіб , які брали участь у справі, але не були присутні під час його проголошення - в той же строк з дня отримання копії рішення суду.
Суддя Новозаводського
районного суду міста Чернігова С. М. Ченцова
