АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/774/7538/13 Головуючий у І-й інстанції: Гібалюк Т.Я.
Категорія - 57 Доповідач: Тамакулова В.О.
Р І Ш Е Н НЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді: Тамакулової В.О.
суддів: Дерев'янка О.Г., Макарова М.О.
при секретарі: Філіпповій К.Д.,
яка розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Дніпрод-зержинська Дніпропетровської області від 15 квітня 2011 року по цивільній справі за по-зовом ОСОБА_1 до Дніпродзержинського міського управління Голов-ного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захис-ту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Дніпропетровській області, 3-я особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що завдано в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відш-кодування матеріальної та моральної шкоди, що завдано в результаті дорожньо-транс-портної пригоди.
Позов обґрунтовував тим, що 26 червня 2006 року ОСОБА_2, який знаходився в трудових відносинах з Самостійною Державною пожежною частиною-7, що є структур-ним підрозділом Дніпродзержинського міського управління Головного управління Мініс-терства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслід ків Чорнобильської катастрофи в Дніпропетровській області (правонаступник 1 держав-ний пожежно-рятувальний загін Головного територіального управління Міністерства над-звичайних ситуацій України у Дніпропетровській області), керував спеціальним пожеж-ним автомобілем марки "ЗІЛ 130 АЦ 130/636", державний НОМЕР_2, що належить СДПЧ-7. При виїзді з другорядної дороги ОСОБА_2 не надав можливості проїхати по вул. Сач ко в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області автомобілю марки "ВАЗ-21099", державний № НОМЕР_1, під керуванням позивача, який рухався по головній дорозі. В рай оні вул. Медичної сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій ОСОБА_1 отримав ті-лесні ушкодження середньої ступені тяжкості, а автомобіль - технічні пошкодження.
Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 січня 2008 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, який передбачено ч. 1 ст. 286 КК Ук раїни, з передачею його на поруки до трудового колективу.
Позивач просив стягнути на його користь з відповідача шкоду: матеріальну в розмі рі 18103,11 гривні та моральну - 20000 гривень.
В судовому засіданні уточнив вимоги про стягнення матеріального відшкодування в сумі 26317,48 гривень.
Відповідач позов не визнав.
3-я особа в судове засідання не з'явилася.
Рішенням суду І інстанції від 15 квітня 2011 року в позові відмовлено за пропуском строку позовної давності.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2012 року, рішення районного суду скасоване, позов задоволено частково.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і криміналь-них справ від 22 травня 2013 року рішення суду ІІ інстанції скасоване, з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального та про цесуального права, просить скасувати рішення суду й постановити нове, яким задоволь-нити позов.
Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення - скасуванню, з ухваленням нового, з наступних підстав.
Судом правильно встановлені фактичні обставини по справі.
26 червня 2006 року в районі вул. Медичній у м. Дніпродзержинську сталася дорож ньо-транспортна пригода між спеціальним пожежним автомобілем марки "ЗІЛ 130 АЦ 130 /636", державний НОМЕР_2, що належить СДПЧ-7, яким керував ОСОБА_2 та автомобі лем марки "ВАЗ-21099", державний № НОМЕР_1, під керуванням позивача. В результаті ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості, а автомобіль - технічні пошкодження.
Шкода, що завдана особі чи майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпо-середній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джере ла підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.
Відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (в тому числі і мораль-ну), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потер-пілого, який має надати докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відпові дача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до Закону зобов'язана відшкодувати шкоду (ст. ст. 1166-1167, 1187 ЦК України).
Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної си ли, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією осо-бою.
Відповідно до п.п. 4-5, 7-8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду Ук-раїни з розгляду цивільних та і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року "Про де-які питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" - відсутність складу злочину, в разі від-мови в порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримі нально-процесуального кодексу України, в редакції 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України, в редакції 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі в порядку, що передбачений ЦПК України.
Шкода, що завдана кількома особами, відшкодовується кожною з них у частці, яку завдано нею (у порядку часткової відповідальності).
Спір про відшкодування шкоди, яку завдано джерелам підвищеної небезпеки кож-ним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами ст. 1188 ЦК України, а саме: шкода, що завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, яка завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного).
Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шко-ди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено Законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, зменшується.
При відмові в задоволенні позову, суд вказував, що події мали місце 29 червня 2006 року і з цього часу позивач знав про завдання йому шкоди, але звернувся за захистом прав 01 липня 2009 року, тобто за спливом 3 річного строку позовної давності.
Однак, такий висновок протирічить Закону.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимо-гою про захист свого цивільного права або інтересу.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла до відатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. ст. 256, 261 ЦК України).
Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 січня 2008 року ОСОБА_2 (водій СДПЧ-7) визнаний винним у скоєнні злочину, який передбачено ч. 1 ст. 286 КК України за події дорожньо-транспортної пригоди і з цього часу починаєть-ся перебіг строку позовної давності за відшкодуванням матеріальної шкоди.
За ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги, що виплива-ють із порушення особистих немайнових прав (моральна шкода); на вимоги відшкодуван-ня шкоди, яку завдано ушкодженням здоров'я.
Таким чином, позивачем не порушено строки позовної давності з заявлених вимог.
Оскільки суд неправильно застосував матеріальний Закон, рішення, на підставі ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню, з постановленням нового.
Позивачем надано докази стосовно розміру матеріальної шкоди, яку завдано пош-кодженням автомобіля - 25143,72 гривні, сплати за автотоварознавче дослідження - 500 гривень, витрати на: відправлення телеграм для участі відповідача в проведенні екс-пертизи 36,54 гривень; на лікування - 637,22 гривень; судові - 189,50 гривень, всього на су му 26505,98 гривень.
Як слідує із матеріалів справи (постанов слідчих органів по кримінальній справі та суду) ОСОБА_1 порушив п. 3.2. Правил дорожнього руху, який зобов'язував надати мож-ливість безперешкодного проїзду транспортного засобу, що обладнаний увімкненим синім проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом, самоусунувся від контролю за дорожніми обставинами, не уділив можливості безперешкодного проїзду транспорту від-повідача, чим проявив грубу необережність - нехтування правилами руху (а.с. 7-8).
За вказаних обставин, колегія суддів вважає за необхідне визначити ступінь відпові дальності учасників дорожньо-транспортної пригоди в рівних частинах та стягнути на ко-ристь позивача: матеріальну шкоду, що завдано; витрати за проведення експертизи та нап равлення телеграм - пропорційно задоволеній частині вимог, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати на загальну суму 13252,99 гривні, а на відшкодування моральної шкоди, з урахуванням тяжкості наслідків для здоров'я - 7000 гривень, в решті вимог - від-мовити.
Згідно ст. ст. 80, 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 317,23 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської об-ласті від 15 квітня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства Ук-раїни з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чор-нобильської катастрофи в Дніпропетровській області (правонаступник 1 державний по-жежно-рятувальний загін Головного територіального управління Міністерства надзвичай-них ситуацій України у Дніпропетровській області), 3-я особа: ОСОБА_2 - про відмову в відшкодуванні матеріальної та моральної шкоди, яку завдано в резуль-таті дорожньо-транспортної пригоди - скасувати.
Стягнути з 1 державного пожежно-рятувального загону Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 - 20252,99 гривні, в решті позовних вимог - відмо-вити.
Стягнути з 1 державного пожежно-рятувального загону Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області на користь держави судовий збір в розмірі 317,23 гривень.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий:
С у д д і:
