КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-4462/11/2316 Головуючий у 1-й інстанції: Дерунець О.А. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
УХВАЛА
Іменем України
19 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Троян Н.М.,
суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання дії неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
22.04.2011 р. позивач звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування і несплати підвищення до пенсії як інваліду війни І групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 400% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом I групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, у зв'язку із чим має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує підвищення до пенсії як інвалід війни.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (в редакції від 23 листопада 1995 року, яка набрала чинності 01 січня 1996 року) встановлено, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно із Законом України від 05 жовтня 2005 року №2939-IV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначена норма викладена в новій редакції, згідно якої інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, в п.1 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначено, що в цій частині Закон набирає чинності з 01 січня 2006 року.
Вказані положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протягом 2006-2011 років змін не зазнавали, не скасовувались та дія їх не зупинялась, неконституційними не визнавались, а тому підлягають застосуванню з часу набрання ними чинності.
Як вбачається з позову, щомісячне підвищення до пенсії позивачу, як інваліду війни І групи, виплачувалося з розрахунку 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на відповідний рік, тобто в повному обсязі у відповідності до вимог чинного законодавства(а.с.8).
Зі змісту ст. 159 КАСУ України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 122, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2011 року - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
