КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-12601/11 Головуючий у 1-й інстанції: Корбут В.М.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
УХВАЛА
Іменем України
30 жовтня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області на постанову Богуславського районного суду Київської області від 13 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Богуславського районного суду Київської області від 13 квітня 2012 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 1832 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на соціальні пільги в розмірі, встановленому ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач має статус потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, що постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, є непрацюючим пенсіонером та відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 4-ї категорії в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати згідно ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач здійснював позивачу зазначені виплати відповідно до постанов Кабміну України у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що державою було не в повному обсязі виконано свої обов'язки по виплаті позивачу вказаних соціальних доплат.
Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.
Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Однак, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 ч. 1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п. 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вирішуючи питання яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій із них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI.
На виконання вимог зазначеного Закону, 06 липня 2011 року Кабміном України прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені, зокрема, ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 від 06 липня 2011 року.
Стосовно строку задоволення вимог позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Із штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції вбачається, що позивач звернулася до суду 05.05.2011 року з вимогами про перерахунок пенсії за період з 01.01.2010 року.
Виходячи з викладеного, а також не вбачаючи поважних причин пропуску строку на звернення до суду, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги за період з 01.01.2010 року по 04.11.2010 року включно підлягають залишенню без розгляду.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, так як судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 1832, 195, 197, 198, 202, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Богуславського районного суду Київської області від 13 квітня 2012 року скасувати в частині задоволення вимог адміністративного позову за період з 12.08.2010 року по 04.11.2010 року включно.
Позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 року по 04.11.2010 року включно залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Богуславського районного суду Київської області від 13 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України) та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.
