Дмитрій БУДКЕВИЧ для «Урядового кур’єра»
Три години щодня — така середня кількість часу, яку проводить молодь у соціальних мережах. Багато з них навіть не замислюється над тим, як цікаво та різноманітно можна згаяти цей час, і продовжують бездумно витрачати свою дорогоцінну юність. Три години щодня десятки мільйонів молодих людей марнують на активну… деградацію.
Винахідники перших прототипів соціальних мереж, напевно, здогадувалися, що задовольняють одну з найважливіших потреб людини за теорією Маслоу — належність до певного соціуму. Саме тому «Вконтакте» та «Фейсбук» мають десятки, якщо не сотні мільйонів користувачів з усього світу. Метою цих проектів може бути не лише заробляння грошей, а й вирощування нового покоління дурніших людей, якими, звісно, набагато простіше керувати.
Молодь століттями була головним рушієм суспільства: всі зміни та перетворення передусім ініціювала вона. Тепер найактивніша частина суспільства усю свою енергію витрачає на те, щоб на сторінці у соціальній мережі був свіжий «статус» та нова картинка з особистого життя. Маючи незрілий внутрішній світ, молодь цитує видатних людей, яких навіть не знає. Дівчата «штампують» фотографії в різних позах для того, щоб інші «лайкали» та коментували: «Як же ти гарно тут виглядаєш!» І водночас, сонні і з розтріпаним волоссям, просиджують ночі за комп’ютером.
Соціальні мережі нагороджують молодь не новою, але дуже небезпечною хворобою самозакоханості. За великим рахунком, користувачам абсолютно байдуже до того, що роблять і який вигляд мають інші. Але активно працюють над власним іміджем, наївно думаючи, що інші справді ними цікавляться. Це проявляється і у віртуальних спільнотах, в яких вони перебувають, і в новинах, які вони виставляють на своїх сторінках. Із цього випливає, що основна функція соціальної мережі для цих людей — бажання відчувати свою значущість. І ще. Більшість користувачів усіляких там твітерів мають надзвичайно високу думку про себе. Звісно, адже кожен із них — Особистість. Кожен із них — це геніальний фотограф, поет, дизайнер тощо. Кожен із них надзвичайно начитаний, освічений і кмітливий — і, звісно, розумніший за інших. Культура соцмереж має безліч специфічних характеристик. Одна з них — пропаганда насилля і ненависті. Найгірше, що це подається як цілком звичне явище.
Ще одне — самотність. Молодь, схибнута на соцмережах, думає, що, перебуваючи у віртуальних колективах і товаришуючи з віртуальними друзями, вона стає повноцінним членом соціуму. Насправді у житті такі «друзі» навіть не вітаються один з одним. Поринаючи у мережу, людина стає більш замкнутою і віддаленою від реалій. Хлопець навіть не може підійти та познайомитися з дівчиною, просто не знає, що їй сказати. І саме тому він не матиме справжніх друзів.
