Дата підписання:
19.11.2012
Дата набрання чинності для України:
Міністерство оборони України та Міністерство оборони Республіки Казахстан (далі — Сторони),
на підставі Договору про дружбу і співробітництво між Україною і Республікою Казахстан від 20 січня 1994 року( 398_007 ),
Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Казахстан про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту, наукові (вчені) ступені і вчені звання від 26 вересня 2001 року( 398_063 ),
Угоди між Міністерством оборони України та Міністерство оборони Республіки Казахстан про військове співробітництво від 15 листопада 2011 року( 398_076 ),
Стаття 1
Метою цієї Угоди є розвиток військового співробітництва між Сторонами на підставі навчання військовослужбовців Сторін для отримання ними вищої і післядипломної військової освіти, а також підвищення кваліфікації.
Сторони забезпечують навчання військовослужбовців у військових навчальних закладах своїх держав. Навчання і методичне забезпечення навчального процесу здійснюється російською мовою.
Стаття 2
На підставі заявок, що надійдуть до п'ятнадцятого грудня року, що передує року початку навчання, Сторонами складається план підготовки військових кадрів, у якому визначаються військові навчальні заклади, перелік спеціальностей, умови підготовки, терміни навчання і кількість військовослужбовців, що направляються на навчання.
Стаття 3
Відбір військовослужбовців для навчання і їх медичне обстеження здійснює Сторона, що направляє, на підставі умов прийому у військові навчальні заклади Сторони, що приймає.
Зарахування військовослужбовців у військові навчальні заклади Сторони, що приймає, проводиться на підставі замовлення Сторони, що направляє.
Стаття 4
Військовослужбовці під час навчання виконують вимоги військової дисципліни та інструкцій військових навчальних закладів Сторони, що приймає, і знаходяться у підпорядкуванні її командування.
За погодженням зі Стороною, що направляє, процес підготовки військовослужбовців, що навчаються, може бути достроково перерваний Стороною, що приймає, з причини неуспішності, стану здоров'я або накладення дисциплінарного стягнення.
Стаття 5
Сторона, що направляє, самостійно несе витрати щодо навчання і утримання своїх військовослужбовців, якщо у кожному окремому випадку не буде погоджений інший порядок.
При цьому витрати на навчання військовослужбовців включають у себе витрати, пов'язані з утриманням професорсько-викладацького складу, придбанням і обслуговуванням навчальної техніки, тренажерів, навчально-лабораторного обладнання, і канцелярські витрати на навчальні цілі.
Витрати на утримання враховують витрати, пов'язані із забезпеченням житлових приміщень для проживання, грошовим, речовим утриманням, харчуванням, медичним забезпеченням, за нормами і згідно з порядком, передбаченим для військовослужбовців Сторони, що приймає, а також транспортні витрати на переїзд до місця навчання і у зворотному напрямку та в разі направлення у відпустку і у зворотному напрямку.
Умови навчання, забезпечення військовослужбовців і порядок фінансових розрахунків між Сторонами визначатимуться в окремому контракті про навчання військовослужбовця Сторони, що направляє, у військових навчальних закладах Сторони, що приймає.
Стаття 6
Сторона, що приймає не буде залучати військовослужбовців, що навчаються, держави Сторони, що направляє, до виконання завдань, не пов'язаних з їх навчанням у військових навчальних закладах і тих, що виходять за рамки виконання обов'язків осіб, що навчаються.
Стаття 7
Військовослужбовці Сторони, що направляє, зобов'язані дотримуватись національного законодавства держави Сторони, що приймає.
Стаття 8
Порядок надання і передачі інформації з обмеженим доступом військовослужбовцям, які проходять навчання у військових навчальних закладах Сторін, визначається національними законодавствами і міжнародними зобов'язаннями держав Сторін.
Стаття 9
Військовослужбовцям Сторони, що направляє, які закінчили навчання у військових навчальних закладах Сторони, що приймає, видаються документи встановленого зразка, які взаємно визнаються Сторонами.
Стаття 10
У разі смерті військовослужбовця Сторони, що направляє, під час навчання, Сторона, що приймає, негайно повідомить Сторону, що направляє, про факт смерті і безкоштовно здійснить перевозку тіла на територію держави Сторони, що направляє.
Стаття 11
Будь-які розбіжності, що виникають у тлумаченні або застосуванні положень цієї Угоди, належить урегульовувати шляхом проведення переговорів між Сторонами.
Стаття 12
За взаємної згоди Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни і доповнення, які мають бути оформлені окремими протоколами і стануть невід'ємною частиною цієї Угоди. Протоколи набирають чинності у порядку, визначеному абзацом 1 статті 13 цієї Угоди.
Стаття 13
Ця Угода набирає чинності з дати її підписання.
Ця Угода укладається на невизначений термін. Кожна зі Сторін може припинити дію цієї Угоди шляхом повідомлення у письмовій формі, дипломатичними каналами іншої Сторони. У такому разі ця Угода втратить чинність через шість місяців з дати отримання однією із Сторін такого повідомлення.
Припинення дії цієї Угоди не впливає на виконання заходів, реалізацію яких розпочато в період її дії, за винятком випадків, коли стосовно них існує інша письмова домовленість між Сторонами.
Вчинено у місті Астані 19.11.2012 р., у двох примірниках, кожний українською, казахською і російською мовами, при цьому всі тексти мають однакову силу.
У разі виникнення різного тлумачення положень цієї Угоди Сторони будуть звертатись до тексту російською мовою.
За Міністерство оборони України (підпис)
За Міністерство оборони Республіки Казахстан (підпис)
