Нині спостерігається тенденція, при якій значна частина залучених банками коштів узагалі лежить мертвим вантажем
Нещодавно президент Асоціації українських банків (АУБ) Олександр Сугоняко намалював непривабливу картину банківської системи України. По-перше, фінансист зазначив, що 70% ресурсів фінустанов повинні потрапляти в реальний сектор економіки, а такого не відбувається, і це за умови того, що банки мають непогану ліквідність. По-друге, як констатував пан Сугоняко, надвеликі відсоткові ставки за кредитами гальмують виконання банківською системою її основної функції — скеровування вільних коштів в економіку. Також спеціаліст наводить красномовну цифру збитків банківської системи у травні цього року — 3,03 мільярда гривень.
Що насправді відбувається в цьому секторі економіки? Що він може запропонувати нового і цікавого найближчим часом країні та пересічним громадянам?
Тренд у стадії охолодження
Що стосується питання збитків банківської системи саме в травні цього року, то, як вважає директор одного з рейтингових агентств, Андрій Нікітін, в цій статистиці велика частка кількох дуже великих банків, які захотіли переглянути власний портфель і одночасно показали підвищення резервів за кредитними операціями, що звичайно вплинуло на прибуток негативно. В цілому система не зазнала значних змін у травні.
Слід зазначити, що більшість банків скеровують кредитні ресурси у реальний сектор або на ринок облігацій — здебільшого у сектор ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики).
Проте, на думку керівника рейтингового агентства, коли економіка входить у стан охолодження (зменшення темпів економічного зростання), тимчасово банки можуть нарощувати власну ліквідність, оскільки кредитні ризики підвищуються. «Саме такий тренд ми зараз і спостерігаємо, коли частина залучених коштів фінустановами нікуди не витрачається — зростає їх ліквідність», — констатує він.
А от його колега, директор з корпоративного бізнесу банку «Надра» Тетяна Кононова, має на цю ситуацію дещо інший погляд. «Згідно з інформацією Нацбанку, обсяг фінансування реального сектору економіки українською банківською системою за останніх півтора року зріс більш ніж на 7%, незважаючи на скорочення портфелів найбільшими гравцями. Лише за останніх півроку цей показник збільшився майже на 2%, і така динаміка є впевненою та незмінною», — констатує вона.
Модель «дорогі пасиви —дорогі активи»
Як бачимо, зростання обсягів фінансування економіки банками триває, проте, можливо, вони і не такі значні, як хотілося б. Однак слід зазначити ще одну цікавинку, яка на користь фінустановам: за чотири місяці (період з березня по червень 2013 року) банки залучили більше депозитних коштів, ніж надали кредитів компаніям за 16 місяців. Так, що фінустанови не так вже й бояться стану охолодження, про який казав вище Андрій Нікітін.
Що стосується, приміром, банку «Надра», то, за інформацією його керівників, за перше півріччя 2013 року установа видала понад 6 мільярдів гривень кредитів на фінансування реального сектору економіки і збільшила обсяг кредитного портфеля на 16%, значно випереджаючи ринкове зростання.
Проте, звісно, що така картина спостерігається далеко не в кожній фінустанові.
І справді, двигуном розвитку економіки є кредитування, яке наразі, на думку бізнесменів та подекуди самих банкірів, практично відсутнє. Але якщо банки вже мають непогану ліквідність, то коли ж вони знизять ставки за позиками до розумних меж, як і ці показники за депозитами, наблизивши їх хоча б до рівня, що існує в сусідній Росії? Це б значно оздоровило і самі фінустанови.
«Цей процес уже відбувається, і досить жваво. Наше агентство з жовтня 2012 року веде постійний моніторинг за динамікою депозитних ставок. На жаль, кредитні ставки через систему прихованих комісій не дають змоги застосовувати подібний механізм моніторингу вартості грошей на кредитному ринку», — зазначив пан Нікітін.
Цілком зрозуміло, що банки не мають бажання рейтингування за кредитами, бо, враховуючи приховані комісії, за різними даними, такі ставки наразі коливаються від 30 до 60% річних! Отже, зменшення ставок за депозитами триває, а за кредитами їх ніяк не мають бажання відпустити.
На думку заступника директора з роздрібного бізнесу банку «Надра» Віталія Бачинського, в українських реаліях зарекомендувала себе модель роботи «дорогі пасиви — дорогі активи», яка сформована ринком, оскільки головним джерелом пасивів для банків є не рефінансування Нацбанку, вартість якого можна встановлювати, не депозити юридичних осіб, які не настільки дорогі, а саме вклади фізичних осіб. «Така модель є припустимою для фінустанов, оскільки для них більш важливою є не ставка, за якою він залучає (видає), а маржа, на якій він заробляє. Хоча і позитивною її назвати важко, адже дорогий кредит збільшує ризик неповернення. Сьогодні дорогі кредити може дозволити собі не кожен бізнес, а лише високорентабельний. Тому модель повинна змінюватись», — зазначає він.
