Євродепут Йоханес Корнеліс ван БААЛЕН
Однією з найвизначніших зовнішньополітичних подій для України в новому політичному сезоні, який не за горами, обіцяє стати саміт Східного партнерства, котрий пройде наприкінці листопада у Вільнюсі. Головною інтригою цього міжнародного заходу залишається питання: чи погодиться Брюссель винести на підписання під час саміту Угоду про асоціацію з Україною. Ті, хто уважно стежить за перипетіями тривалих переговорів щодо асоціації, помітили, що за останні кілька місяців єврочиновники у своїх заявах почали дедалі рідше ставити у пряму залежність підписання угоди зі справою Юлії Тимошенко. Один зі співбесідників «УК» в Європарламенті напівжартома сказав: «Схоже на те, що ви отримаєте угоду в листопаді, якщо тільки до того часу українська влада не розпочне нового політичного процесу».
Серед керівництва Євросоюзу міцніє розуміння того, що негативне рішення Вільнюського саміту щодо долі асоціації з Україною може відкинути Київ з європейського шляху прямісінько в цупкі обійми Митного союзу на найближчі десятиріччя. І чимало європолітиків вважають такий розвиток подій геополітичною помилкою. Серед них — депутат Європарламенту від Нідерландів, член політичної групи «Альянс лібералів та демократів Європи» Йоханес Корнеліс ван БААЛЕН, з яким кореспондентові «УК» вдалося зустрітися у Страсбурзі.
У листопаді ці грані мають скластися в одне ціле. Фото Володимира ЗAЇКИ
Готові повірити на слово
— Пане ван Баален, хоча нині літній сезон політичного затишшя, проте українській владі не варто розслаблятися, адже до Вільнюського саміту залишається зовсім небагато часу. На вашу думку, чи вдасться Києву підписати в листопаді Угоду про асоціацію з ЄС?
— Я сподіваюся, що до Вільнюського саміту нам вдасться досягнути спільної платформи, спираючись на яку ми зможемо підписати й ратифікувати Угоду про асоціацію. На мою думку, асоціація важлива як для України, так і для ЄС. Проте підтримую пана Кокса та пана Кваснєвського, які закликають Україну сконцентрувати свої зусилля на вдосконаленні виборчого законодавства, встановленні верховенства права та врегулюванні справи Тимошенко. Ми вважаємо, що для України життєво необхідно мати демократичне виборче право, оскільки Угода про асоціацію — це більше, ніж просто вільна торгівля, вона закладає структурні відносини, тому вдосконалити виборче законодавство надзвичайно важливо. За цим іде встановлення верховенства права, що гарантуватиме незалежність суддів, та врегулювання справи Тимошенко. І хоча я не належу до прихильників пані Тимошенко, проте вважаю, що судова справа проти неї велася упереджено. Можливо, Юлія Тимошенко винна, це цілком ймовірно, але я порадив би українським судовим органам переглянути всю справу Тимошенко від самого початку. Проте, наголошую, порядок виконання вимог ЄС до України треба бачити саме так: удосконалення виборчого законодавства, встановлення верховенства права і перегляд справи Тимошенко, а не в зворотному порядку.
— Чимало українських політиків трактують позицію ЄС щодо справи Юлії Тимошенко як пряме втручання у внутрішньополітичне життя України…
— Вимога переглянути справу Тимошенко зовсім не означає, що ЄС наполягає на тому, що вона не винна. Але я завжди казав і повторюю: якщо ти був поганим прем’єр-міністром, то нехай оцінку цьому дає електорат. Невигідна для України угода з «Газпромом» — це політична помилка, яку не можна зарахувати до сфери кримінальної відповідальності, котра настає за причетність до злочинних дій у правовому полі. Але сподіваюся, що цю справу все-таки буде переглянуто за всіма демократичними нормами й вимогами. Звичайно, тут я можу говорити лише від імені своєї політичної групи і хотів би наголосити: якщо ми отримаємо гарантії, що справу Тимошенко буде переглянуто, хоча б у вигляді офіційної заяви українського уряду, для нас цього буде достатньо. Тому що переговори між партнерами повинні вестися на основі взаємної довіри.
З підписанням асоціації треба поквапитися
— Я знаю, що ви підтримуєте тісні контакти з українською опозицією. Як вона налаштована щодо підписання Угоди про асоціацію з ЄС?
— Вона виступає за підписання цієї угоди, бо члени вашої опозиції переконані, що угода сприятиме розвитку демократії в Україні. Щодо мене особисто, то я працюватиму над тим, щоб у листопаді Угоду про асоціацію було підписано і щоб її ратифікація у Європарламенті відбулася якомога швидше, ще за каденції нинішнього ЄП. Адже якщо нам не вдасться цього зробити до травня 2014 року, коли мають пройти чергові вибори до Європарламенту, її ратифікація може затягнутися надовго, аж поки не буде призначено нового складу Єврокомісії.
— Наприкінці весни ви були в Україні і відвідували Юлію Тимошенко. На вашу думку, її виїзд до німецької клініки для лікування міг би поліпшити політичну атмосферу довкола підписання Угоди про асоціацію України з ЄС?
— Так, я був у харківській лікарні разом з Гі Ферхофштадтом, лідером політичної групи «Альянс лібералів та демократів Європи». Під час нашої зустрічі вона висловлювала бажання пройти лікування в Німеччині. Хоча лікарі харківської лікарні роблять все від них залежне, щоб поліпшити стан її здоров’я, і лікують належним чином. Я особисто пересвідчився, що лікарня має сучасне обладнання, а пані Тимошенко регулярно навідують німецькі лікарі.
Пане ван Баален, ще кілька місяців тому в Брюсселі недвозначно натякали на введення санкцій проти окремих українських чиновників. Зараз ця теза вже менш популярна?
— Теоретично такі санкції можливі проти тих чиновників, які причетні до переслідувань вільної преси чи до зловживань владою. Проте, безумовно, зараз в ЄС розуміють, що політична ситуація в Україні різниться, наприклад, від ситуації в Білорусі.
Європейська країна з європейським майбутнім
— Після розмови з паном Бузеком, членом Європейської народної партії, котра завжди надзвичайно гостро критикувала українську владу, в мене склалося враження, що позиція ЄНП щодо України останнім часом дещо пом’якшилася. Чи це так?
— Європейська народна партія налічує 270 членів (усього в Європарламенті 754 депутати). Вона справді є надзвичайно впливовою силою в ЄП. Окремі депутати цієї політичної групи, зокрема з Польщі, — віддані прихильники України й інших східноєвропейських країн. Вони хочуть відкрити ЄС для України, Білорусі, Молдови, Грузії. І я особисто підтримую цю ідею, хоча сам родом з Голландії. Вважаю, ми не повинні визнавати термін «близьке зарубіжжя», яким любить оперувати Росія. Адже Україна, так само як і Грузія, Молдова чи Білорусь, — незалежні країни. І оскільки я не сприймаю російської концепції «близького зарубіжжя», то вважаю, що ми маємо налагоджувати якомога тісніші зв’язки з цими державами. І не лише в торгівлі: ми повинні співпрацювати у сфері захисту прав людини, правосуддя, вільних ЗМІ. Так, я не хочу втратити Східну Європу. Саме тому часто спілкуюся з послами України в Брюсселі та Гаазі і вважаю себе справжнім другом українців, проте це не означає, що я друг українського уряду. Сподіваюся, ми зможемо підписати Угоду про асоціацію в листопаді під час Вільнюського саміту. Принаймні, я роблю для цього все, що можу. Але й український уряд повинен докласти до цього чимало зусиль.
— А яку конкретну пораду ви дали б українському уряду, аби Вільнюський саміт виправдав очікування Києва?
— Моя порада проста: продемонструйте реальний незворотний прогрес у зміні виборчого законодавства (ці зміни потрібні не Євросоюзу, а українському народу), забезпечте незалежність суддів та прокурорів і знайдіть прийнятне рішення для справи Тимошенко. З приводу останнього вам допомагають досвідчений політик Пат Кокс і відданий друг України Александер Кваснєвський. Зрозумійте, ми хочемо встановлювати відносини з країнами, які мають однакові законодавчі системи. Наприклад, візьмемо корупцію. Її прояви є в усіх європейських країнах, а не лише в Україні. Проте для боротьби з корупцією має бути прийняте ефективне законодавство, щоб поняття «корупція» чи «організована злочинність» ніколи не пов’язувалися з урядом чи парламентом. Саме для цього вам потрібна по-справжньому незалежна прокуратура.
— Наскільки у відносинах з Україною Європарламент керується геополітичним баченням ситуації?
— Таким підходом керуються не всі члени ЄП. Я відношу себе до геостратегічних мислителів. Завжди намагаюся дивитися на становище Європи у світі поряд зі США, Китаєм та Росією й такими країнами, як Україна. Але така концепція цікава не для всіх. Якщо євродепутат представляє, наприклад, Іспанію чи Мальту, то для нього Україна — це дуже умовне й далеке поняття. Його більше турбує те, що відбувається у Греції чи Лівії. Політичні переконання євродепутатів дуже залежать від того, з якої країни вони походять. Звичайно, Польща радіє, що не має спільного кордону з Росією, і прагне мати добрі відносини з Україною та Білоруссю. Такими самими міркуваннями керуються Литва, Латвія й Естонія. Щодо мене, то я багато подорожував Центральною та Східною Європою, неодноразово бував в Україні і дуже її люблю. Мені подобаються Київ, Львів, Крим і Одеса. Можу впевнено стверджувати: Україна — справжня європейська країна, вона має європейську історію і європейське майбутнє.
Вікторія ВЛАСЕНКО,«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ "УК"
