У село Буша, що в Ямпільському районі на Вінниччині, з’їхалися українські каменотеси на всеукраїнський пленер «Подільський оберіг». Протягом 2 тижнів з місцевого каменю пісковику вони творили самобутні скульптури.
Ця цікава творча майстерня для професійних скульпторів і народних майстрів була започаткована у 1986 році задля відродження промислу. Зі слів директора Державного історико-культурного заповідника «Буша» Олександра Пірняка, у ХІХ столітті на Поділлі налічувалося 750 майстерень, в яких з каменю виготовляли кільця для колодязів, столи, колони, хрести, точила тощо. Він зауважив, що традиція обробки каменю одна з найдавніших в цивілізації. За підтвердженням цього, як мовиться, далеко ходити на треба: орнамент у тутешньому скельному храмі (на камені вирізьблено дивну композицію: безлисте дерево, на якому сидить півень; постать людини у молитовній позі з чашею в руках; олень, що зупинився за людиною) науковці датують першим століттям нашої ери. Принагідно зауважимо, що археологічні знахідки дають підстави стверджувати, що хліборобські народи в цій місцевості безперервно жили впродовж 10 тисяч років!
Буша, звеличена у двох книжках Михайла Старицького, є одним із символів звитяги і патріотизму українського народу. Потужний історико-культурний пласт, безсумнівно, додає наснаги й творчої уяви митцям. За роки вони створили понад 200 фігур — героїв оборони фортеці, древніх богів, кобзарів тощо, яких розмістили на Замковій горі (де колись стояло місто), у різних куточках села, а також біля в’їзду до сіл в районі.
