Справа № 750/774/13-п провадження № 33/795/59/2013 Головуючий у 1 інстанції Мурашко І.А. Категорія -
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2013 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Козака В.І.,
за участю скаржника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.02.2013 року,
в с т а н о в и в :
Цією постановою:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, працюючого інженером-землевпорядником БНВП „Черона - Л",
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Як встановив суддя, ОСОБА_1 будучи притягнутим 24.12.2012 року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова, 09.01.2013 року, о 22 год. 40 хв. у м. Чернігові по вул.. Горького, керував транспортним засобом „Фольксваген", державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить змінити її в частині накладеного виду стягнення, та просить призначити адміністративне стягнення у виді громадських робіт. Вважає, що при обранні йому виду стягнення, суд не врахував його каяття, а також те, що позбавивши його права керування транспортними засобами, фактично позбавив його засобу для отримання доходу. Вказує, що працює інженером-землевпорядником в БНВП „Черона-Л", за допомогою автомобіля виїжджає до клієнтів, перевозить необхідне обладнання для виконання замовлень, отже автомобіль є засобом для існування його та членів родини.
Перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд, розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення, виконав всі вимоги закону щодо повного, всебічного його дослідження та встановлення істини по справі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення за зазначених у постанові обставин ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, яким суддя надав належну оцінку.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 274388 від 09 січня 2013 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем „Фольксваген Пасат", державний номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини), та в присутності свідків відмовився від проходження медичного огляду в медзакладі для визначення стану алкогольного сп'яніння (а.с. 3).
Копією постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 грудня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 5).
Також його вина підтверджується поясненням самого правопорушника, про те, що він вживав алкогольний напій, від проходження медичного огляду відмовився, з обставинами викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення згоден в повному обсязі.
Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на два роки накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень та призначено у межах санкції ч.2 ст. 130 КУпАП.
Згідно із ч.1 ст. 24 КУпАП стягнення у виді громадських робіт є більш суворим, ніж позбавлення права керування транспортними засобами, тобто є посиленням відповідальності.
За ч. 9 ст. 294 КУпАП, у разі зміни накладення стягнення в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилене.
Таким чином, апеляційні доводи ОСОБА_1, якими фактично ставиться питання про зміну стягнення на більш суворе, суперечать викладеним вимогам закону, тому задоволенню не підлягають.
З урахуванням зазначеного, підстави для зміни оскаржуваної постанови відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 лютого 2013 року щодо нього - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Козак
