36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
25.12.2014р.
Справа № 917/2664/14
Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали
за позовом Кобеляцького психоневрологічного будинок-інтернату, вул. Миру, 64, с.Лісне, Кобеляцький район, Полтавська область,39234
до Приватного підприємства "Елеваторгазбуд", пров. Комісарівський, 9, м. Полтава,36009
про стягнення заборгованості в сумі 16 918,04 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позовна заява не відповідає вимогам до подачі позовів, встановленим ГПК України, а саме:
- не подано належних доказів сплати судового збору.
За подання позовної заяви до господарського суду справляється судовий збір. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VІ.
Розміри ставок судового збору встановлені ст.4 вказаного Закону (за подання позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати).
Пунктом 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014р." розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2014р. становить 1218,00 грн.
В якості доказу сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано ксерокопію платіжного доручення №84 від 25.04.2014 року на суму 1827,00 грн.
Судом було встановлено, що дане платіжне доручення вже подавалось позивачем в якості доказу сплати судового збору по справі №917/836/14 за позовом Кобеляцького психоневрологічного будинок-інтернату до Приватного підприємства "Елеваторгазбуд" про стягнення заборгованості в сумі 16 918,04 грн. Дана справа ухвалою суду від 21.07.2014 року була залишена без розгляду на підставі п.5 ст. 81 ГПК України, оскільки позивач без поважних причин не подав витребувані судом нормативне обґрунтування та розрахунок суми збитків. Ухвалою суду від 02.09.2014 року позивачу по справі №917/836/14 було повернуто з державного бюджету судовий збір, сплачений платіжним дорученням №84 від 25.04.2014 року. Отже, заявник має право отримати повернутий йому судовий збір.
Відповідно до п.2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Згідно ст. 63 ГПК України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
- не подано належних доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Так, згідно ст.56 ГПК України, позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати стороні копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб з описом вкладення.
Відповідно до положень ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Таким чином, належними доказами виконання позивачем обов'язку, покладеного на нього ст.56 ГПК України, є поштова квитанція та опис вкладення у лист про направлення відповідачу (в даному випадку - Приватному підприємству "Елеваторгазбуд" ) копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Натомість позивачем до позову додана поштова квитанція від 22.12.2014р. з якої вбачається, що в графі "кому" зазначено Кириченко (який не є відповідачем в даній позовній заяві) та опис вкладення у цінний лист від 22.12.2014 року, в якому взагалі не вказано кому направляється позовна заява та додатки до неї.
Таким чином, надані поштова квитанція та опис вкладення у цінний лист не можуть вважатися належними та допустимими доказами направлення відповідачу позовної заяви з додатками.
Згідно п.6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Керуючись п. 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позовні матеріали повернути позивачу.
Додаток: позовна заява та документи, зазначені в ній, як додатки.
Роз’яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Тимощенко О.М.
