печерський районний суд міста києва
Справа № 4-4480/12
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2012 року Печерський районний суд м. Києва м. Києва у складі:
головуючий - суддя Смик С.І.,
при секретарі - Табалі Я.В.,
за участю прокурора- Мацієвського О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України, -
В С Т А Н О В И В:
16.08.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить визнати бездіяльність Генеральної прокуратури України при розгляді матеріалів службових перевірок від 21.11.07 р. № 3/14-ч-152/3; ч-152/4 та від 28.12.02 року № 49/6187 такою, що не відповідає вимогам ст. 97 КПК України. Свої вимоги обгрунтовує тим, що службові особи Генеральної прокуратури України неодноразово знайомилися з вищевказаними службовими перевірками по факту проведення Одеським обласним судом 05.07.2001 року виїзного засідання без його участі та ненадання йому права на звернення до суду з останнім словом, однак рішення в порядку ст. 97 КПК України не прийняли.
Заявник ОСОБА_1, який дав пояснення суду в режимі відеоконференції, підтримав обставини зазначені в скарзі, просив скаргу задовольнити та в наданій до суду заяві додатково просив суд винести по справі окрему постанову на адресу Генерального прокурора України ОСОБА_2, в якій звернути увагу останнього на встановлені по справі факти порушення його права на захист при розгляді кримінальної справи Одеським обласним судом.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти вимог скарги, надав письмове заперечення, зазначивши, що 08.10.2002 року переписка по заявам ОСОБА_3 з приводу законності вироку була припинена, а 16.02.2009 року припинено переписку з ОСОБА_1 і з інших питань. Окрім того Генеральною прокуратурою України вказані ОСОБА_1 перевірки не проводилися, до відому або прийняття рішення не отримувалися та, відповідно, рішення по ним не приймалось.
Суд, заслухавши пояснення заявника, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з положеннями ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб. Правовідносини, які виникли між суб'єктом звернення зі скаргою та Генеральною прокуратурою України за своєю природою є кримінально-правовими, скарга підлягає розгляду навіть за відсутності в КПК України норм, які регламентують відповідний розгляд.
Разом з тим, чинне законодавство обмежує повноваження суду з контролю за діями прокурора в розумінні положень ст.236 КПК України.
Зі змісту вказаної статті Закону вбачається, що дії прокурора можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому КПК України лише в частині його дій в рамках провадження досудового слідства і такі скарги розглядаються судом під час попереднього розгляду справи або під час розгляду її по суті, якщо інше не передбачено цим кодексом.
В провадженні суду відсутня кримінальна справа з обвинувальним висновком, яка б стосувалася інтересів заявника, а тому суд не може перевірити його доводи під час попереднього розгляду чи під час судового розгляду справи. З матеріалів скарги вбачається, що справу вже розглянуто іншим судом по суті з винесенням вироку, що набрав законної сили.
Судом встановлено, що Генеральною прокуратурою України провадження за скаргами ОСОБА_1, відповідно до ст. 12 Закону України «Про прокуратуру»з приводу законності вироку була припинена 08.10.2002 року та 16.02.2009 року була припинена переписка з ОСОБА_1 з інших питань, про що було повідомлено останнього.
Також судом встановлено, що Генеральною прокуратурою України не проводилися перевірки матеріалів службових перевірок від 28.12.2002 року та від 21.11.2007 року.
Таким чином будь-яких порушень з боку посадових осіб Генеральної прокуратури України судом не встановлено.
Окрім того суд не наділений правом визнавати бездіяльність прокурора при розгляді матеріалів службових перевірок, як того просить заявник, такою, що не відповідає вимогам ст. 97 КПК України, оскільки це не передбачено кримінально -процесуальним законодавством.
У відповідності до ст.19 Конституції України орган судової влади ( суд) діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак цими нормативними актами підстави та повноваження суду щодо визнання незаконною бездіяльності прокурора в даному випадку не передбачені.
Таким чином, суд приходить до висновку про залишення скарги без задоволення.
Судом також не встановлено підстав для винесення окремої постанови на адресу Генерального прокурора України ОСОБА_2 по фактам порушення права ОСОБА_1 на захист при розгляді кримінальної справи Одеським обласним судом, як того просить заявник, а тому в цій частині скарга також задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 55 Конституції України , ст.236 КПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення.
Суддя С.І.Смик
