Номер провадження 2-а/754/278/14
Справа №754/5352/14-а
ПОСТАНОВА
Іменем України
29.04.2014 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Панченко О.М.
при секретарі - Буцко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора групи ДПС ВДАІ Печерського РУ прапорщика міліції Ковальчука Сергія Васильовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про адміністративне порушення, мотивуючи свої вимоги тим, що 31.03.2014 року інспектором ДПС було складено постанову про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 1 ст. 122 КпАП України, в якій було вказано, що 31.03.2014 року о 18 годин він, знаходячись на перехресті вулиць Кутузова - бул. Л. Українки в м. Києві здійснив зупинку свого автомобіля ближче 30 метрів від зупинки громадського транспорту, чим порушив п. 15.9 е ПДР України.
Вважає, що вказана постанова є безпідставною та винесена з порушенням норм закону. Пояснив, що переїзжаючи перехрестя з бульваром Л.Українки він звернув увагу на те, що температура двигуна його автомобіля наближається до критичної і починає миготіти сигнальна лампа температури двигуна. Йому необхідно було терміново виконати вимушену зупинку, щоб змінити запобігач, він проїхав перехрестя і проїхав зупинку громадського транспорту, зупинився, включивши аварійну сигналізацію. Зупинка громадського транспорту на вул. Кутузова в м. Києві не має спеціальної жовтої розмітки, яка б могла бути добрим орієнтиром для визначення точної дистанції на якій зупинка заборонена. На його погляд, він зупинився на відстані 30 метрів від знака «Зупинка громадського транспорту», але дистанцію ним було визначено приблизно. Провести і зафіксувати точні заміри розташування його автомобіля інспектор відмовився. На підставі викладеного він вимушений звернутися до суду, просить скасувати постанову від 31.03.2014 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з»явився, повідомлений судом належним чином про дати судового розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні судом було встановлено, що 31.03.2014 року відповідачем по справі - інспектором ДПС Ковальчуком С.В. було складено постанову про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 1 ст. 122 КпАП України, в якій було вказано, що 31.03.2014 року о 18 годин останній, знаходячись на перехресті вулиць Кутузова - бул. Л. Українки в м. Києві здійснив зупинку свого автомобіля ближче 30 метрів від зупинки громадського транспорту, чим порушив п. 15.9 е ПДР України та на останнього було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також зясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При складанні протоколу та прийнятті постанови інспектором ДПС повинно бути зясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але встановлені при розгляді справи обставини свідчать про неналежне зясування всіх обставин інспектором, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що протокол в справі про адміністративне правопорушення складений безпідставно та не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Позивач в своїх поясненнях стверджує, що він виконав зупинку свого транспортного засобу на відстані 30 метрів від зупинки громадського транспорту, тоді як працівником ДАІ не було встановлено доказів на порушення ним правил дорожнього руху, не було проведено і зафіксовано точні заміри розташування його автомобіля по відношенню до знаку «Зупинка громадського транспорту».
Так, при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1, в матеріалах справи такі підтвердження відсутні, є в наявності лише протокол про вчинення правопорушення, який не підписаний самою посадовою особою, що не дає підстав стверджувати про порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 є підставними та обгрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню, а постанова інспектора - скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 17, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексом про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову від 31.03.2013 року серії ПС1 №219592 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України в справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий:
