11.08.2014 Справа № 756/1476/14-ц
Унікальний № 756/1476/14-ц
Справа № 2/756/1675/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Васалатія К.А.
при секретарі Ільченко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Стоік-авто» в особі ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики. Свої позовні вимоги обґрунтовуючи вказав, що 21.01.2008 р. позивач надав відповідачу - ТОВ «Стоїк-Авто», в особі його директора ОСОБА_2, позику в розмірі 3913750 грн.
Як вказує позивач, станом на січень 2008 р. він був добре знайомий із гр. ОСОБА_3., який одружився на сестрі позивача, тобто вони є родичами та підтримують родинні відносини. При цьому ОСОБА_3 був партнером по бізнесу директора ТОВ «Стоїк-Авто» - відповідача ОСОБА_2 Наприкінці 2007 р. до позивача зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що ОСОБА_2, як його діловий партнер, пропонує дуже вигідну пропозицію, а відповідачу ОСОБА_2 були потрібні готівкові кошти для реалізації бізнес проектів ТОВ «Стоїк-Авто», і тому відповідач він просив позичити їх у позивача із виплатою високих відсотків.
Саме тому, коли позивач зустрівся із ОСОБА_2 - директором відповідача, останній звернувся із пропозицією надати для ТОВ «Стоїк - Авто» позику, позивач погодився, адже ОСОБА_2 говорив дуже переконливо і запевнив позивача, що позичені кошти будуть повернуті вчасно і в повному розмірі.
Також ОСОБА_2 повідомив позивачу, що ОСОБА_3 є його діловим партнером, а це додаткова гарантія виконання всіх умов позики. На той час позивачу належала квартира у м. Києві, що знаходилась за адресою АДРЕСА_1. 16.01.2008 р. позивач вищевказану квартиру продав за 3913750 грн., що на той час це складало 775000 дол. США і 21.01.2008 р. вищевказану суму передав ОСОБА_2 - директору відповідача. Сторони узгодили всі умови надання відповідачу позики та вказали їх у борговій розписці від 16.04.2008 р., яку підписав від імені відповідача його директор ОСОБА_2 та скріпив печаткою підприємства.
Як вказує позивач, при передачі коштів ОСОБА_2 розписки позивачу не надав, так як до кінця було узгоджено умови надання позики, а після їх узгодження позивач оформив боргову розписку. Також позивачем було уважно вивчено всі статутні документи ТОВ «Стоїк - Авто», згідно статуту директор ТОВ «Стоїк - Авто», мав право таким чином залучати кошти на фірму.
Згідно боргової розписки п. 4 позичальник зобов'язався повернути всі кошти до 21.01.2011 р., але кошти позивачу не було повернуто, і директор відповідача - ТОВ «Стоїк - Авто» ОСОБА_2 зустрічі із позивачем почав уникати.
Томку просить суд стягнути із відповідача на свою користь. 3913750 грн. за борговою розпискою та судовий збір.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному об'ємі.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та вказав, що позивачем ОСОБА_1 та його «другом» ОСОБА_3 фабрикуються вже не вперше, а тому у даному позові потрібно відмовити.
Представник відповідача також позов не визнав у повному об'ємі та надав суду письмові заперечення.
Суд вислухавши пояснення сторін, дослідив матеріали справи, давши оцінку доказам в їх сукупності встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, наприкінці 2007 р. відповідач ОСОБА_2 запропонував позивачу надати для ТОВ "Стоїк-Авто" позику, а у позивача ОСОБА_1 станом на 16.01.2008 р. якраз були необхідні кошти після продажу ним квартири. Тобто покупцем квартири, яке кошти позивачу ОСОБА_1 сплачував відповідач - ТОВ "Стоїк-Авто" і тому ТОВ "Стоїк-Авто" придбало квартиру у позивача для тимчасового проживання іноземних співробітників компанії.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження договору позика та його умов може бути представлена розписка позичальника.
Як вказував позивач у позові, сторони узгодили всі умови надання відповідачу ОСОБА_2 позики та вказали їх у борговій розписці від 16.04.2008 р., яку підписав від імені відповідача його директор ОСОБА_2 та скріпив печаткою підприємства із строком повернення позики до 21.01.2011 р.
Ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Але як з'ясовано судом жодного документу директором відповідача ТОВ "Стоїк-Авто" - ОСОБА_2 не було підписано та не підписувалось на той період.
При цьому дані про позикодавця (нібито позивача по справі) з боргової розписки не можуть його належним чином ідентифікувати, оскільки вказане лише його прізвище, ім'я та по-батькові, що не є достатнім для ідентифікації (відсутні паспортні дані, дані прописки). Крім того суд вважає, що, розписка виготовлена друкованим текстом, із проставленою печаткою, а від руки лише підпис, який схожий на підпис директора відповідача - ОСОБА_2, що додатково свідчить про абсурдність позовних вимог та ще й на таку суму.
Як з'ясував суд, виписка ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за 2008 р. підтверджує, що відповідач ТОВ "Стоїк-Авто" 18.01.2008 р. оплатив позивачу ОСОБА_1 вартість нерухомості, що знаходиться на АДРЕСА_1 у розмірі 3131000 грн.
Крім того, як з'ясував суд, бухгалтерською довідкою організації відповідача - ТОВ "Стоїк - Авто" засвідчено, що позивач ОСОБА_1 до каси та на поточні рахунки відповідача грошові кошти не вносив, що підтверджується виписками із ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та Філією "Центральне РУ AT "Банк "Фінанси та кредит".
Як з'ясував суд, під час надання пояснень у судовому засіданні, позивач не зміг відповісти на питання, якою ж діяльністю займається відповідач, хоча при цьому позивачем наголошувалось, що грошові кошти були передані відповідачу - ТОВ «Стоік-авто» лише після ретельного дослідження статутних документів.
На підставі зібраних по справі матеріалів суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості із відповідача - ТОВ "Стоїк-Авто" в особі ОСОБА_2 на користь позивача не підлягають задоволенню у зв'язку із недоведеністю у судовому засіданні.
Також суд вважає, що судовий збір у сумі 6654 грн. сплачений позивачем залишається на користь держави у відповідності зі ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 629, ст. 1049 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 .ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя К.А. Васалатій
