УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2013 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Луспеник Д.Д., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 8 листопада 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
в с т а н о в и в :
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 24 лютого 2007 року вона уклала з відповідачем письмовий договір позики, за яким передала ОСОБА_2 15 тис. доларів США, що є еквівалентом 75 тис. грн., а відповідач зобовязався повернути зазначену суму грошових коштів у строк до 24 квітня 2007 року, однак зобовязання не виконав.
Ураховуючи викладене, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму боргу за договором позики та проценти за прострочення виконання зобовязання в розмірі 107775 грн. та судові витрати.
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено: стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму боргу за договором позики в розмірі 75 тис. грн., штрафні санкції за несвоєчасне повернення позики в розмірі 32775 грн., 927 грн. 75 коп. на відшкодування сплаченого судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 8 вересня 2011 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 8 листопада 2011 року апеляційну скаргу відповідача відхилено, заочне рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2010 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики за касаційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 8 листопада 2011 року відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ Д.Д. Луспеник
