УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 0444/6936/12 Головуючий в 1-й інстанції
Номер провадження 22-ц/774/312/К/13 Мясоєдова О.М.
Категорія 5 (I) Доповідач - Митрофанова Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2013 року коллегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Митрофанової Л.В.
суддів: Ляховської І.Є., Соколан Н.О.
при секретарі: Бондаренко І.В.
за участю: позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 19 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради про усунення перешкод у користуванні приватною власністю,-
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2012 року позивач вернулась до суду позовом до ОСОБА_3, третя особа Виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради про усунення перешкод у користуванні приватною власністю.
Свої вимоги обґрунтовуючи тим, що їй на праві приватної власності належить домоволодіння АДРЕСА_1, а на підставі рішення Криворізької міської ради від 27.05.2009 року №3260 та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №0091В5 від 27.10.2009 року, вона є власником земельної ділянки площею 0,0510 га за цією ж адресою.
Її сусідом є відповідач, який мешкає в домоволодінні АДРЕСА_2. На території свого домоволодіння відповідач побудував капітальний гараж довжиною 7 метрів, сарай довжиною 10 метрів та паркан. Частина вказаного гаражу розташована на межі Домоволодінь №127 та №129. Гараж був збудований відповідачем без належно затвердженого проекту, дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт.
Неодноразові звернення до відповідача та управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради про вирішення спору щодо незаконно збудованих будівель результатів не дали, тому вона просила зобов'язати відповідача не чинити їй перешкод в користуванні приватною власністю, а саме убрати капітальний гараж, сарай та паркан з межі між Домоволодіннями №129 та №127, що розташовані по АДРЕСА_1.
Рішенням Ценрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 19.12.2012 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що гараж був збудований відповідачем без належно затвердженого проекту, дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт та довідка від 07.05.1997 року про те, що вона не має претензій по межі землекористування є підробкою, вона в цій довідці підпис не ставила.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження порушення відповідачем її права користування та розпорядження належним їй домоволодінням.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачці на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №929968 від 08.08.2012 року, виданого виконавчим комітетом Центрально-Міської районної у місті ради належить житловий будинок літ. «Г-1», сарай літ. «Д», гараж літ. «Е», сарай літ. «Ж» на території Домоволодіння №127.
Крім того, на підставі рішення Криворізької міської ради від 27.05.2009 року №3260 та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №0091В5 від 27.10.2009 року, вона є власником земельної ділянки площею 0,0510 га за цією ж адресою.
Відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21.02.1978 року Державним нотаріусом Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори Козловською Н.А. та зареєстрованого в реєстрі за №1514, та реєстраційного посвідчення Криворізького міського БТІ від 03.03.1978 року, належить жилий будинок житловою площею 38,80 кв.м. з господарчими побудовами на території Домоволодіння №129.
Згідно технічного паспорту на житловий будинок, повідомлення КП ДОР «Криворізьке БТІ» за вих. №188069 від 20.06.2011 року, технічного висновку інженера КВКП Л.І. Шмагайло, гараж «Г» та сарай «З» є самочинно збудованими об'єктами, 1979 року будівництва, розташовані від межі з ділянкою Домоволодіння №127 на відстані 0,15 м., у зв'язку чим потребують наявності письмової згоди власника Домоволодіння №127.
Відповідачем надана копія довідки позивачки від 07.05.1997 року, завірена головою квартального комітету, в якій вона не має претензій по межі землекористування по АДРЕСА_2.
Згідно ч. 1 ст.316 та ч.1 ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, при цьому, власникові належать права володіння, користування, розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, тому посилання в апеляційній скарзі на ті обставини, що гараж був збудований відповідачем без належно затвердженого проекту, дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт не можуть бути підставою для скасування рішення у справі про усунення перешкод у користуванні приватною власністю, оскільки вказаний гараж збудовано на території домоволодіння відповідача, який згідно вимог ст.319 ЦПК України має право розпоряджається своїм майном на власний розсуд і не заперечує, що вказаний гараж є самочинно збудованою спорудою.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, однак позивач, зазначивши в обґрунтування позову ті підстави що відповідач чинить їй перешкоди в користуванні приватною власністю, однак, відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України не надала належних доказів вказаним обставинами.
Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що довідка від 07.05.1997 року про те, що вона не має претензій по межі землекористування є підробкою, вона в цій довідці підпис не ставила не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України позивач не надала належних доказів тому, що вказану довідку вона не підписувала.
Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного рішення, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 212-215 ЦПК України, в достатньо повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, що беруть участь у справі, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 19 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді:
