Справа № 420/247/12
Провадження № 2/420/185/12
РІШЕННЯ
Іменем України
26 грудня 2012 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Строгової Г. Г.
при секретарі Короновській Д. І.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривого Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи: Красінська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, Відділ Держкомзему в Криворізькому районі про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання державних актів про право власності на земельну ділянку недійсними та скасування їх та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, треті особи Красінська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, відділ Держкомзему в Криворізькому районі про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування збитків, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання державних актів про право власності на земельну ділянку недійсними та скасування їх.
В обґрунтування позову зазначили, що їм на праві приватної власності належить домоволодіння АДРЕСА_1, для обслуговування якого та ведення особистого селянського господарства рішенням Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 04.05.2011 року було виділено та надано дозвіл на приватизацію земельних ділянок розміром 0,25 га та 0,24 га відповідно. Відповідач ОСОБА_5 нехтуючи добросусідськими відносинами, самовільно провів відчуження наданої їм земельної ділянки по лінії «А-Г» на 0,5 м і переніс межу вглиб їхньої території, відчуживши частину земельної ділянки, де прокладено водопровід. Відповідачу земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_2 належить на підставі договору дарування, відповідно до якого йому було видані два державні акти про право власності на земельні ділянки: серії ЯК №634384 на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та серії ЯК №634384 на земельну ділянку площею 0,1800 га для ведення особистого селянського господарства, які позивачі вважають недійсними з наступних підстав. Попередній власниці земельної ділянки ОСОБА_6 була передана земельна ділянка площею 0,430 га, із яких рілля 0,263 га, пасовищ (садів) 0,098 га, під двором та будівлями 0,070 га, про що свідчить акт встановлення меж земельної ділянки від 19 грудня 1997 року, але при отриманні вже ОСОБА_5 спірних державних актів ним самовільно були змінено площі відведених ділянок щодо їх призначення, а саме для ведення особистого селянського господарства 0,1800 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку 0,2500 га, що призвело до того, що земельна ділянка ОСОБА_5, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку вийшла за раніше встановлені межі по лінії В-Б на їхню територію на 11 метрів (з. 23,8 до 34,83 м) та по лінії А-Б за межі існуючого паркану на 65 см, про що свідчить відмінність плану земельної ділянки та її розміри в державному акті про право власності на землю попередньої власниці ОСОБА_6 та теперішнього власника ОСОБА_5 і тому на теперішній час фактично на території відповідача знаходяться їх побудови, а саме сінник, сарай, а також вищезгаданий водопровід. Також у акті існуючих зовнішніх меж земельної ділянки від 18.08.2009 року відсутні погоджувальні підписи сусідніх землекористувачів, а саме позивачів, що є неправомірним, оскільки на той момент вони вже були користувачами суміжної земельної ділянки більше ніж десять років на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.01.1999 року. Навесні 2011 року відповідач почав зводити капітальний паркан на бетонній основі, під час чого розбив їх сарай, при зверненні позивачів до відповідача щодо відновлення встановлених меж він не реагує.
Тому позивачі просять визнати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №6343894 га виданий на ім?я ОСОБА_5 на підставі договору дарування земельної ділянки від 09.11.2001 року № 4137 бланк АЕЕЕ 889713 на земельну ділянку площею 0,25000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №634385, виданий на ім?я ОСОБА_5 на підставі договору дарування земельної ділянки від 09.11.2001 року за №4137 бланк АЕЕ 889713 на земельну ділянку площею 0,1800 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 - недійсними та скасувати їх державну реєстрацію; усунути перешкоди позивачам у користуванні земельною ділянкою розміром 0,24 га та 0,25 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов?язання відповідача поновити межу лінії «В-Б» та «А-Б» на земельній ділянці відповідача 0,2500 га призначеній для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 1221883500030010080) і земельній ділянці площею 0,18 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 1221883500030010080), відповідно до плану та розмірів земельної ділянки зазначених в державному акті про право на землю серії ДП КВ 007038 від 26.01.1998 року, що видавався на ім?я ОСОБА_6
ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов?язання вчинити певні дії, відшкодування збитків, в якому зазначив, що 09 листопада 2001 року він на підставі укладених з ОСОБА_6 договорів дарування став власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, а також земельної ділянки площею 0,430 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, розташованої на території с. Суворовка Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Згідно акту встановлення меж земельної ділянки, що відводиться (передається у власність) від 19.12.1997 року, що знаходиться в справі по передачі земельної ділянки в приватну власність попередній власниці ОСОБА_6 1997 р, межі земельної ділянки були погоджені з суміжними землекористувачами. В процесі оформлення документації для отримання права власності на позивача за зустрічним позовом був складений акт відновлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 18.08.2009 року, згідно якого межі земельної ділянки були погоджені з суміжними землекористувачами, зокрема з ОСОБА_7, яка на той час була єдиним власником та фактичним володільцем земельної ділянки домоволодіння №56. Також був складений кадастровий план з експлікацією угідь на відповідну земельну ділянку загальною площею 0,4300 га, з яких: 0,2500 га - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд , 0,1800 га - для ведення особистого селянського господарства, при цьому загальна площа земельної ділянки отриманої ним у власність, відповідає загальній площі земельної ділянки, яка була отримана у власність попереднім власником. При цьому при порівнянні на плані зовнішніх меж земельної ділянки згідно державного акут ОСОБА_6 та на кадастровому плані експлікації угідь, видно, що він поступився сусідам - позивачам 0,15 м довжини межі 7,8 м та 7, 65 м. Після отримання позивачем державних актів від 20.12.2010 року на право власності на відповідні земельні ділянки серії ЯК №634384 та серії ЯК №634385 га, позивачі за первісним позовом стали активно оспорювати його права на частину земельної ділянки, якою вони користуються на даний момент, зверталися в міліцію і в райдержадміністрацію для узаконення спірної частини земельної ділянки і самочинно збудовані будови (гараж, сарай), які відсутні на плані земельної ділянки від 1998 року і водопровід для поливу городу. Після визначення меж і встановлення межових знаків, про що вказано в акті відновлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 18.08.2009 року, між земельними ділянками сторін виконавцем робіт - представником Держкомзему, відповідачі межові знаки знищили з огорожею, не допускають на земельну ділянку і нині, не дають можливості відновити огорожу між земельними ділянками згідно плану меж земельних ділянок, які вже погоджені сторонами.
Тому позивач за зустрічним позовом просить визнати за ним право власності, володіння і користування земельною ділянкою згідно плану меж земельних ділянок загальною площею 0,4300 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, зобов?язати відповідачів вжити заходів по відновленню меж суміжних земельних ділянок домоволодінь АДРЕСА_1 по зазначеній адресі і закріпленню їх межовими знаками у відповідності з планом земельних ділянок; зобов?язати відповідачів за рахунок коштів та своїми силами встановити огорожу на межі суміжних земельних ділянок зазначених вище домоволодінь АДРЕСА_1; стягнути з відповідачів на відшкодування понесених ним збитків по договору № 0512/11 від 05.12.2011 року про надання юридичних послуг в сумі 2000 грн.
В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_8 позов підтримали в повному обсязі, проти задоволення вимог зустрічного позову заперечували з підстав, викладених в основному позові.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_4 правом на участь в судовому засіданні не скористалися, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги первісного позову підтримала.
Відповідач ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду через своїх представників, також правом на участь в судовому засіданні не скористався, його представника за довіреністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні кожен окремо проти задоволення вимог первісного позову заперечували, зазначаючи, що відповідач ОСОБА_5 на законних підставах володіє земельною ділянкою. Приблизно в 1980 році колишні власника належної йому на цей час земельної ділянки дозволили сусідам ОСОБА_9 та ОСОБА_7 прокласти водопровід через їхню земельну ділянку, тому позивачі вважають, що позивач переніс межу вглиб їх території, що не відповідає дійсності. Дійсний стан межі був відомий обом попереднім власникам домоволодінь АДРЕСА_1, тому при оформленні права власності на земельну ділянку сусіди ОСОБА_9 та ОСОБА_7 не мали заперечень. Позовні вимоги зустрічного позову представника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтримали в повному обсязі.
Представники третіх осіб - Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та Відділу Держкомзему в Криворізькому районі Дніпропетровської області в судове засідання не з'явилися, від кожного з них до суду надійшла заява, в якій вони просили розглянути справу без їх присутності.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідчення свідків вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги первісного позову ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_5 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачам за первісним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташоване на земельній ділянці площею 4900 кв.м. Даний факт підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 19.01.1999 року, посвідченим державним нотаріусом Першої Криворізької державної контори, в.о. держнотаріуса Криворізької районної держнотконтори ОСОБА_10 та зареєстрованим в реєстрі за №1-403 (а.с.4), свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17.12.2010 року, посвідченим державним нотаріусом Криворізької районної державної нотаріальної контори ОСОБА_11 та зареєстрованим в реєстрі за №2-2071 (а.с. 5), витягами про державну реєстрацію прав КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» (а.с.23,24)
Рішенням Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №112, 6-VІ було надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право власності на 11/36, 1/2 від 7/18 частин від земельної ділянки, розміром 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарчих будівель та споруд та 11/36, 1/2 від 7/18 частин земельної ділянки, розміром 0,24 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 28).
Відповідачу за первісним позовом ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 09.11.2001 року посвідченого завідувачем Криворізької районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_12 та зареєстрованого в реєстрі за №4135, укладеного між дарувателем ОСОБА_6 та обдарованим ОСОБА_5 належить жилий будинок з господарськими побудовами АДРЕСА_2, право власності на який зареєстроване 9.11.2001 року в КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» за номером 186 в книзі 25С186 (а.с.46).
Також на підставі договору дарування земельної ділянки від 09.11.2001 року, посвідченого завідувачем Криворізької районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_12 та зареєстрованого в реєстрі за №4137, укладеного між тими ж сторонами, ОСОБА_5 прийняв в дар земельну ділянку площею 0,430 гектара для обслуговування житлового будинку та ведення підсобного господарства, яка розташована на території Красінської сільської ради та знаходиться в с. Суворівка Криворізького району Дніпропетровської області (а.с.47).
Попередній власниці зазначеної вище земельної ділянки - дарувателю ОСОБА_6 земельна ділянка належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДП КВ 007038, виданого Красінською сільською радою 26.01.1998 року (а.с.48).
Згідно акту встановлення меж земельної ділянки, що відводиться (передається у власність від 19.12.1997 року, що знаходиться в справі по передачі земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_6 за 1997 рік (а.с. 10), межі земельної ділянки були погоджені з суміжними землекористувачами.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Після укладення договору дарування земельної ділянки від 09.11.2001 року, ОСОБА_5 з метою реєстрації права власності на зазначену в договорі земельну ділянку замовив в ПП «Геохора» виготовлення технічної документації, в процесі чого був складений акт відновлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 18.08.2009 року (а.с. 15) . Згідно зазначеного акту представником ПП «Геохора» ОСОБА_13, в присутності представника Красніської сільської ради ОСОБА_14, землекористувача ОСОБА_5 та суміжних землекористувачів ОСОБА_15 та ОСОБА_7 було проведено встановлення в натурі меж земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарчих будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 0,4300 га в т.ч. для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарчих будівель і споруд 0,2500 га, для ведення особистого селянського господарства 0,1800 га, межі земельної ділянки проходять по зовнішній огорожі, претензій при встановленні існуючих меж землекористування суміжними землекористувачами не заявлено, межові знаки, якими закріплена земельна ділянка в кількості 4 шт. вказані представником в натурі та передані під нагляд зберігання землекористувачу споруд. Суміжні землекористувачі в т.ч. і ОСОБА_7 підписали зазначений акт, тобто погодили межі земельної ділянки.
Те, що ОСОБА_7 була власницею 1/2 частини житлового будинку із господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 4900 кв.м. підтверджується свідоцтвом про право власності від 19.01.1999 року (а.с.31).
Тому посилання позивачів за первісним позовом як на підставу скасування спірних державних актів відсутність погоджувальних підписів сусідніх землекористувачів судом не може бути взято до уваги.
ОСОБА_5 на підставі зазначеного договору дарування земельної ділянки від 09.11.2001 року отримав державні акти на право власності на земельну ділянку:
- серії ЯК №634384, виданого 20.12.2010 року, згідно якого він став власником земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.57)
- серії ЯК №634385, виданого 20.12.2010 року, згідно якого він став власником земельної ділянки площею 0,1800 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.58)
При цьому відповідно до кадастрових планів з експлікацією угідь загальна площа зазначених земельних ділянок складає 0,4300 га (а.с. 25,26).
Відповідно до п. «г» ч.1 ст. 90 ЗК України, власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Частиною 3 ст. 103 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).
Позивачі посилалися на відмінності плану земельної ділянки та її розмірів в державному акті на право власності на землю попередньої власності ОСОБА_6 та теперішнього власника ОСОБА_5, а саме на те, що ним самовільно було змінено площі відведених земельних ділянок щодо їх призначення, що призвело до того, що земельна ділянка, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку вийшла за раніше встановлені межі по лінії В-Б на територію позивачів на 11 метрів ( з 23,8 до 34,83 м) та по лінії А-Б за межі існуючого паркану на 65 см.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вона будучи землевпорядником Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області після звернення ОСОБА_1 з приводу порушення його прав, в складі комісії в 2011 році, вимірювала земельну ділянку, належну ОСОБА_5, про що вони склали акт.
В зазначеному свідком ОСОБА_14 акті від 09.06.2011 року вказано, що при обмірі домогосподарства ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 становить 34,70 м, в середині двору 34,75 м (а.с.16).
Однак твердженні позивачів за первісним позовом про відмінність в розмірах межі між земельними ділянками не підтверджені відповідними доказами.
Навпаки при порівнянні плану зовнішніх меж земельної ділянки згідно державного акту на право приватної власності на землю, бланк серія ДП КВ 007038 від 06.01.1998 року на ім?я ОСОБА_6, із кадастровими планами експлікації угідь на ім?я ОСОБА_5 вбачається, що загальна площа переданої відповідачу за первісним позовом у власність земельної ділянки не змінилася і складає 0,4300 га, а також не змінилися розміри самих меж, окрім межі, яка на плані в державному акті ОСОБА_6 визначена розміром 7,8 м зменшилася на кадастровому плані ОСОБА_5 до 7,65 м, що свідчить про те, що відповідач за первісним позовом поступився 0,15 м належною йому земельною ділянкою.
Як зазначила допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17, вона є спеціалістом по камеральному виробництву із землеустрою ПП «Геохора» та займалася виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 (копія технічної документації - а.с.106-107). Пояснюючи різницю в розмірах межі земельної ділянки згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки згідно державного акту на право приватної власності на землю, бланк серія ДП КВ 007038 від 06.01.1998 року на ім?я ОСОБА_6 - 23,8 м, та згідно кадастровому плану експлікації угідь на ім?я ОСОБА_5 - 33,95 га, зазначила, що в плані зовнішніх меж в державному актів ОСОБА_6 помилково не була зазначена площа земельної ділянки під садами, тоді як в натурі вона була виділена.
Що стосується зміни цільового призначення земельної ділянки слід зазначити наступне, що із прийняттям Земельного кодексу від 25.10.2001 № 2768-III, відповідно до положень якого визначені цільові призначення земельних ділянок, серед яких визначені наступні: для ведення особистого селянського господарства (ст.. 33 ЗК України), для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель (ст.. 40 ЗК України), виключено поняття цільового призначення - обслуговування житлового будинку, господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування цим майном.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України " Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень…".
Відповідно до ст.. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за звернення фізичних чи юридичних осіб поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Отже вимоги основного позову ОСОБА_18 та ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Суд приходить також до висновку про необхідність відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, при цьому згідно ст.. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_5 належним чином не обґрунтував, яким чином відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 порушують його право власності, володіння і користування належними йому земельними ділянками. Право власності на спірні земельні ділянки належним чином оформлено та пройшло реєстрації у встановленому законом порядку, про що свідчать державні акти на право власності на земельні ділянки.
Згідно ст. 106 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними, витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.
Статтею 108 ЗК України встановлено, що у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів, власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними, витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.
Отже, оскільки суду не надано жодного доказу в підтвердження того, що відповідачі за зустрічним позовом знищили межові знаки разом з огорожею, не допускають на земельну ділянку та не дають можливості відновити визначені межі, та окрім того законом передбачено, що витрати на встановлення меж несуть власники у рівних частинах, якщо інше не встановлене законом, тому у задоволенні зустрічного позову в частині зобов?язання відповідачів вжити заходів по відновленню меж суміжних земельних ділянок та встановити огорожу за рахунок своїх коштів та своїми силами слід також відмовити.
Щодо вимог ОСОБА_5 про відшкодування збитків , які позивач за зустрічним позовом поніс для відновлення свого порушеного права в зв?язку з оплатою послуг юриста, слід зазначити наступне. Ст. 22 ЦК України, на яку позивач за зустрічним позовом посилається як на норму права, яка регулює дані правовідносини, визначено поняття збитків, якими є реальні збитки та упущена вигода, оскільки це поняття не охоплює витрати на послуги юрист, ці позовні вимоги також не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. , ст.ст. 373, 386, 391 ЦК України, ст. 90, 91, 103,106-108, 152 ЗК України, ст.ст.10, 11, 15, 60, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи: Красінська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, Відділ Держкомзему в Криворізькому районі про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання державних актів про право власності на земельну ділянку недійсними та скасування їх - відмовити
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, треті особи Красінська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, відділ Держкомзему в Криворізькому районі про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування збитків - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь в розгляді справи, але не були присутні при його оголошенні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя:
