15.10.2014 Справа № 756/4912/14-ц
унікальний №756/4912/14-ц
провадження № 2/756/2705/14
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 жовтня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Маринченко М.М.,
при секретарі Приголовкіну В.Г., Князік І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Комунальне підприємство «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири,
встановив:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 03 лютого 2014 року сталося залиття водою її квартири АДРЕСА_1 з квартири відповідача АДРЕСА_2.
Згідно акту комісії ЖЕК № 514 від 04 лютого 2014 року в її квартирі залито стіни кухні та кімнати (шпалери покращеної якості). Причиною залиття стало те, що відповідач залишила у кв. АДРЕСА_2 балконні двері на режим «провітрювання» при зовнішній температурі - 25 градусів, будинок був відключений від теплоносія через аварійну зупинку котельні, шаровий кран та радіатор розмерзлися та лопнули.
Згідно кошторисного розрахунку вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести в її квартирі для усунення наслідків залиття, становить 4046 грн. Вона неодноразово зверталася до відповідача з проханням відшкодувати заподіяну їй шкоду, але їй відповіли відмовою.
Залиття квартири заподіяло їй також моральну шкоду. Внаслідок залиття прийшла в непридатність електрика. Значна вологість в квартирі зробила квартиру непридатною для проживання протягом місяця. У зв'язку з цим вона була вимушена тимчасово проживати за іншою адресою у своїх знайомих. Це призвело до порушення умов її життя та обмежило її у користуванні своєю квартирою. Вищенаведені обставини спричинили нервове потрясіння, постійне хвилювання, головний біль, безсоння, підвищився кров'яний тиск. Багато часу вона витратила на звернення до різних установ для вирішення питання про відшкодування шкоди.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 4046 грн. та 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 200 грн. та сплачену нею суму судового збору.
В судовому засіданні позивач позов підтримала.
Відповідач та її представник проти позову заперечували, посилаючись на те, що 03 лютого 2014 року в результаті пориву батареї в її квартирі відбулося залиття квартири позивача, проте відповідач не вчиняла протиправних дій, які б призвели до залиття та заподіяння позивачу шкоди. Зокрема, 28 січня 2014 року на тепловій трасі ПАТ «Київенерго» сталася аварія, яка призвела до зупинки котельні «Мінська». Протягом доби житлові будинки були відключені від опалення, а працівниками ЖЕКу було злито воду з системи центрального опалення будинку. Після ліквідації аварії, 29 січня 2014 року систему центрального опалення будинку було заповнено водою і будинок підключено до теплоносія.
За такої ситуації персонал ЖЕКу, який обслуговує систему опалення, повинен був здренувати воду з систем для запобігання її заморожуванню та виходу системи з ладу. При підключенні опалення після аварії працівники ЖЕКу повинні були перевірити кожну квартиру та стравити повітряні пробки, що утворилися. При цьому аварія на тепловій мережі та порив батареї в квартирі відповідача сталися за її відсутності, оскільки вона в квартирі постійно не проживає.
Таким чином відповідач вважає, що за наслідки аварії на тепловій мережі має відповідати ЖЕК 514 КП «Житлосервіс «Курнівка» Оболонського району у м. Києві, як особа, відповідальна за експлуатацію будинку.
Також відповідач зазначила, що посилання в акті на те, що в її квартирі були відкритті на провітрювання балконні двері, ґрунтуються на припущеннях, а також на те, що заподіяння позивачу матеріальної шкоди у розмірі 4046 грн. не підтверджено належними доказами.
Представник третьої особи - КП «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві позов підтримав та зазначив, що залиття квартири позивача сталося внаслідок недбальства відповідача, яка при температурі повітря - 25 градусів залишила на провітрювання балконні двері, внаслідок чого при відключенні опалення внаслідок аварії в батареї замерзла вода, в результаті чого лопнула батарея.
Треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_5, які разом з позивачем є співвласниками квартири АДРЕСА_1, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили.
Свідок ОСОБА_6, слюсар-сантехнік ЖЕК № 514, суду вказав, що в останніх числах січня 2014 року відбувся прорив труби, тому по всьому мікрорайону, в тому числі й будинку АДРЕСА_1, було відключено опалення. В день вказаної аварії ним було злито воду з системи опалення в будинку. На наступний день, після завершення ПАТ «Київнерго» ремонту теплотраси, він близько 9 год. заповнив систему опалення будинку водою та підключив будинок до теплоносія.
Для того, щоб відновити циркуляцію води в системі опалення, потрібно було стравити повітря в кожній квартирі на 9 поверсі. Відновленням опалення від займався 3-4 дні, тому що не всі мешканці квартир були вдома.
Після 4-5 днів від дня аварії на теплові мережі, ЖЕК повідомили про залиття квартири АДРЕСА_1. Він відключив холодну, гарячу воду та опалення. Потім піднявся на четвертий поверх, де стояла вода і побачив, що вода йшла з-під порогу квартири АДРЕСА_2. мешканців квартири вдома не було. З вулиці він побачив, що балконні двері було відкрито для провітрювання. Коли знайшли мешканку квартири АДРЕСА_2, квартиру було обстежено та встановлено, що лопнула батарея.
Свідок пояснив, що в системі опалення не були стравлені повітряні пробки, через це вода не циркулювала по трубам, а стояла. Внаслідок цього та низької температури повітря вода в батареї замерзла і батарея лопнула, потім температура повітря внаслідок потепління підвищилися, вода розтанула і потекла, тому сталося залиття.
Свідок ОСОБА_7, головний інженер ЖЕК № 514, суду вказав, що в день залиття було перекрито гарячу воду і опалення по стояку, а потім встановлено, що залиття відбувається з квартири АДРЕСА_2. На наступний день було знайдено мешканку цієї квартири, вони зайшли до квартири та побачили, що розірвана батарея та шаровий кран на кухні на холодну воду. В день залиття свідок бачив, що вікно до квартири було відкрите.
Свідок вважає, що при відчиненому вікні від низької температури повітря замерзла вода в батареї і вона лопнула.
Свідок ОСОБА_8, майстер ремонтної групи ЖЕК № 514, суду вказала, що 28 січня 2014 року трапилася аварія - прорив теплотраси, тому будинки відключили від гарячого водопостачання та опалення. З системи було злито воду і будинки добу стояли без гарячої води. 29 січня 2014 року аварію було усунуто, системи водопостачання наповнено водою і підключено до теплоносія. Як правило, в таких ситуаціях утворюються повітряні пробки, тому сантехнік стравлював повітря, заходячи в квартири. По стояку, де розташовані квартири сторін, мешканці почали жалітися, що немає опалення. Мешканки кв. АДРЕСА_2 не було вдома, сусіди повідомили, що в квартирі ніхто не проживає. 03 лютого 2014 року до ЖЕКу звернулася мешканка кв. АДРЕСА_1 і сказала, що її квартиру залито з квартири АДРЕСА_2. 04 лютого 2014 року з'явилася мешканка кв. АДРЕСА_2, яку розшукали та повідомили про залиття. 04 лютого 2014 року було обстежено квартиру АДРЕСА_1. Причину залиття встановлював головний інженер та слюсар-сантехнік.
Свідок зазначила, що причиною залиття стало те, що в системі опалення була повітряна пробка, вода стояла і внаслідок низької температури в приміщення при відкритому вікні вода замерзла, тому батарея лопнула.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, представника відповідача, представника КП «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві, показання свідків, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03 лютого 2014 року сталося залиття водою квартири АДРЕСА_1 з розташованої вище квартири АДРЕСА_2.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 02 вересня 1996 року, квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить позивачу, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
З довідки форми № 3 від 27 червня 2014 року, виданої ЖЕК № 514 КП «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві, вбачається, що в цій квартирі ніхто не зареєстрований.
З пояснень позивача вбачається, що в квартирі проживає вона. Інші співвласники квартири - її син, невістка та внук, проживають за іншою адресою.
Відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування квартири від 01 березня 2000 року квартира АДРЕСА_2 на праві власності належить відповідачу.
З довідки форми № 3 від 07 липня 2014 року, виданої ЖЕК № 514 КП «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві, вбачається, що в цій квартирі ніхто не зареєстрований.
З довідки форми № 3 від 02 липня 2014 року, виданої КП «Введенське Подільського району м. Києва», вбачається, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3.
В акті від 04 лютого 2014 року, складеного комісією ЖЕК № 514 у складі головного інженера ОСОБА_7, майстра ремонтної дільниці ОСОБА_8, майстра технічної дільниці ОСОБА_9, встановлено, що внаслідок залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 було залито наступні приміщення кв. АДРЕСА_1: стіни кімнати (шпалери покращеної якості) площею 28,9 кв.м та стіни кухні (шпалери покращеної якості) площею 19,7 кв.м.
Комісією ЖЕКу встановлено наступну причину залиття: внаслідок того, що мешканка квартири АДРЕСА_2 залишила у кімнаті балконні двері на «провітрювання» при зовнішній температурі повітря -25 градусів (будинок був відключений від теплоносія через аварійну зупинку котельні) розмерзлися та лопнули шаровий кран та радіатор.
Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва (згідно акта від 04 лютого 2014 року та дефектного акта від 14 березня 2014 року, складених та затверджених ЖЕК № 514) , вартість ремонту квартири АДРЕСА_1 становить 4046 грн.
В листі ЖЕК № 514 від 28 лютого 2014 року № 133, підписаному начальником ЖЕКу Мельниченко О.Ф., адресованому відповідачу, зазначено, що 28 січня 2014 року на тепловій мережі ПАТ «Київенерго» сталася аварія, яка призвела до зупинки котельні «Мінська». Протягом доби будинки були відключені від центрального опалення. Працівниками ЖЕКу було злито воду з системи центрального опалення у будинку. Після ліквідації аварії 29 січня 2014 року ПАТ «Київенерго», систему центрального опалення будинку було заповнено водою і будинок підключено до теплоносія. Після підключення будинку до теплоносія головним інженером та слюсарем-сантехніком було здійснено профілактичний обхід щодо подачі опалення по квартирах будинку та для стравлювання повітря при утворенні повітряних пробок. У квартиру АДРЕСА_2 працівники ЖЕКу на протязі трьох діб не змогли потрапити, у зв'язку з тим, що в квартирі ніхто не проживає.
03 лютого 2014 року о 17 год. 08 хв. до ЖЕКу надійшло повідомлення про злиття загального коридору та нижче розташованої квартири АДРЕСА_1. Було перекрито стояк центрального опалення. 04 лютого 2014 року вранці через паспортний стіл Подільського району та сусідів відповідача було повідомлено про залиття. У квартиру АДРЕСА_2 було надано доступ лише опівдні. При відвідуванні квартири головним інженером та слюсарем-сантехніком виявлено порив батареї старого зразку та порив шарового крану на трубопроводі холодного постачання в кухні.
У вказаному листі зазначено, що причиною залиття є залишені на провітрювання балконні двері і, як наслідок, утворення протягу при зовнішній температурі повітря вночі -22 градуса.
В акті від 13 лютого 2014 року, складеного комісією ЖЕК № 514 у складі головного інженера ОСОБА_7, майстра ремонтної групи ОСОБА_8, встановлено, що причиною пориву радіатора є те, що після підключення будинку до теплоносія по стояку вищезазначеної квартири утворилися повітряні пробки, які необхідно було стравити. Але внаслідок відсутності мешканців протягом трьох діб та при відкритому балконі при зовнішній температурі повітря -25 градусів радіатор у помешканні розморозився.
Відповідно до ст.ст. 319, 322 ЦК України власність зобов'язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Статтею 151 Житлового кодексу України визначено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
На підставі дослідження вищенаведених доказів судом встановлено, що 28 січня 2014 року на тепловій мережі ПАТ «Київенерго» сталася аварія, яка призвела до зупинки котельні «Мінська». Протягом доби будинок АДРЕСА_1 був відключений від центрального опалення. Працівниками ЖЕКу було злито воду з системи центрального опалення у будинку. Після ліквідації аварії 29 січня 2014 року, систему центрального опалення будинку було заповнено водою і будинок підключено до теплоносія. Після підключення будинку до теплоносія слюсарем-сантехніком було здійснено профілактичний обхід квартир будинку для стравлювання повітря при утворенні повітряних пробок для відновленням опалення. Проте циркуляція води в системі центрального опалення по стояку, де знаходяться квартири сторін, не була відновлена. Внаслідок низької температури повітря вода в батареї, що знаходиться в квартирі відповідача, замерзла і батарея лопнула. Коли вода в батареї розмерзлася та відновилася циркуляція води в системі опалення, сталося залиття квартири відповідача та квартири позивача. Відповідач під час вказаних подій в квартирі не проживала та не перебувала.
Таким чином судом не встановлено протиправних дій чи бездіяльності відповідача, які б призвели до заподіяння шкоди майну позивача. Доказів, які б підтверджували вчинення відповідачем протиправних дій чи бездіяльності, які б перебували у причинно-наслідковому зв'язку з розривом батареї, внаслідок якого сталося залиття квартири позивача, суду не надано.
Залишення власником квартири відкритими балконних дверей для провітрювання квартири не є протиправною дією.
За таких обставин підстави для задоволення позову про відшкодування відповідачем матеріальної та моральної шкоди, заподіяної позивачу залиттям квартири, відсутні.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають стягненню на користь позивача понесені нею судові витрати (витрати на правову допомогу та сплачений судовий збір).
Керуючись ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України,
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Комунальне підприємство «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.М. Маринченко
