УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/7870/13-ц Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л.М.
Категорія 30 Доповідач Косигіна Л. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області
в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.
суддів: Талько О.Б., Григорусь Н.Й.
при секретарі Трохимчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої монтажно-експлуатаційної установи Житомирської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 грудня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 122454 грн. 16 коп. матеріальної шкоди та 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 26.02.2013 року з вини водія ОСОБА_2
Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 06 грудня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто зі Спеціалізованої монтажно-експлуатаційної установи Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 70811 грн. 80 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 822 грн. грн. 82 коп. судового збору та 350 грн. за надання правової допомоги, а всього 73984 грн. 62 коп. Зобов'язано ОСОБА_1 передати Спеціалізованій монтажно-експлуатаційній установі Житомирської міської ради автомобіль марки Volvo V 70 д.н. НОМЕР_1 після відшкодування заподіяної йому шкоди. У задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та їх неповне дослідження, просить рішення скасувати в частині зобов'язання повернути автомобіль та збільшити розмір суми на відшкодування моральної шкоди. Зазначив, що суд першої інстанції не роз'яснив йому право на розгляд справи у звичайному порядку, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості розпорядитися частиною своїх процесуальних прав. Крім того, покладаючи на нього обов'язок передати автомобіль відповідачу після відшкодування шкоди, суд не звернув увагу на те, що відповідач таке клопотання не заявляв. Також вважає, що суд не в повній мірі врахував спричинену йому моральну шкоду, оскільки внаслідок ДТП йому заподіяно тілесні ушкодження та фактично знищено автомобіль. Вказані обставини призвели до порушення звичного порядку організації його життя і вимагали додаткових зусиль для його відновлення.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Зі змісту ст. 1187 ЦК України вбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, в разі якщо не доведе, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Судом встановлено, що 26.02.2013 року біля 10.30 годин ОСОБА_2 керуючи автомобілем ГАЗ-53 д.н. НОМЕР_2 по вул. В.Бердичівській в м. Житомирі поблизу будинку № 67, та рухаючись в напрямку центра міста, не дотримався безпечної дистанції руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем Volvo V 70 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, який є власником автомобіля. Внаслідок ДТП транспортні засоби були пошкоджені.
Невиконання ОСОБА_2 вимог п.п. 1.5, 2.3б, 10.1 та 11.4 ПДР України знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та її наслідками.
Під час ДТП ОСОБА_2 працював водієм у Спеціалізованій монтажно-експлуатаційній установі Житомирської міської ради, якій належить автомобіль ГАЗ-53 д.н. НОМЕР_2. Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або страховий сертифікат "Зелена картка" на даний автомобіль відсутні.
20.03.2013 року слідчим СВ Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області винесено постанову про закриття кримінального провадження за відсутності в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. З даної постанови вбачається, що клінічний діагноз: "Забій шийного і поперекового відділів хребта, грудної клітки, передньої черевної стінки, м'яких тканин правої сідниці, помірний больовий синдром" при встановленні тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймається, оскільки не підтверджений об'єктивними медичними даними. Дана постанова є чинною.
26.03.2013 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Його визнано винним у вчиненні даного адмінправопорушення та піддано штрафу в сумі 340 грн.
З роз'яснень, викладених у п.п. 14, 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" вбачається, що у разі неможливості відновлення пошкодженого транспортного засобу або у разі, якщо вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
З висновку судової автотоварознавчої експертизи від 03.09.2013 року № 3594 вбачається, що сума матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля ОСОБА_1 внаслідок ДТП становить 120811 грн. 80 коп. (ринкова вартість), вартість відновлювального ремонту - 294112 грн. 15 коп.
Також, судом встановлено, що відповідно до ст.ст. 13.1, 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ відшкодувало позивачу матеріальну шкоду в сумі 50000 грн., спричинену пошкодженням автомобіля, що підтверджується випискою з рахунку від 25.02.2014 року та поясненнями ОСОБА_1
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода в сумі 70811 грн. 80 коп. (120811,80 - 50000,00), яка спричинена йому внаслідок пошкодження автомобіля. Рішення в частині відмови у стягненні витрат на лікування ОСОБА_1 не оскаржується, а тому не є предметом апеляційного розгляду.
Разом з тим, суд помилково зобов'язав позивача повернути Спеціалізованій монтажно-експлуатаційній установі Житомирської міської ради автомобіль марки Volvo V 70 д.н. НОМЕР_1 після відшкодування шкоди, оскільки відповідач з такою заявою до суду не звертався (в судовому засіданні про це не просив). Враховуючи принцип дизпозитивності, колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Враховуючи обсяг, характер та тривалість моральних страждань завданих ОСОБА_1 дорожньо - транспортною пригодою, в тому числі і у зв'язку з неможливістю використовувати транспортний засіб, суд першої інстанції з урахуванням вимог ст. 1167 ЦК України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" за № 4 від 31.03.1995 року (з послідуючими змінами), правильно визначив розмір відшкодування моральної шкоди. Доводи апелянта про те, що судом не враховано перебування його на лікуванні внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, є безпідставними, оскільки спростовуються змістом постанови про закриття кримінального провадження.
Судове рішення в частині відшкодування судових витрат ніким не оскаржується, а тому не є предметом апеляційного розгляду.
Дана справа розглянута за відсутності відповідача, який був повідомлений про день, час та місце судового розгляду в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 грудня 2013 року змінити, виключивши з його резолютивної частини висновок суду про покладення на ОСОБА_1 обов'язку передати Спеціалізованій монтажно-експлуатаційній установі Житомирської міської ради автомобіль марки Volvo V 70 д.н. НОМЕР_1 після відшкодування заподіяної йому шкоди.
У решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча Судді
