АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/11191/13 Справа № 199/5586/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Спаї В.В. Доповідач - Кіктенко Л.М.Категорія 34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді:Кіктенко Л.М.
Суддів: Каратаєвої Л.О., Калиновського А.Б.
при секретарі: Поляковій Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди відмовлено.
З таким рішенням не погодився ОСОБА_3, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справи та нормам матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15 жовтня 2012 року о 16.15 год. у м. Дніпропетровську водій ОСОБА_4, керуючи а/м «Шкода» р/н НОМЕР_1 під час руху не втримав безпечну дистанцію, в результаті чого, здійснив зіткнення з а/м ЗАЗ р/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався у попутному напрямку попереду та зупинився; транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2012 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП правопорушення (накладено стягнення у вигляді штрафу)(а.с.9).
Висновком експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 23 жовтня 2012 року, який складений експертом - автотоварознавцем Шиба А.І., вартість матеріальної шкоди, яка спричинена власнику пошкодженого транспортного засобу - ЗАЗ ТF 699Р р/н НОМЕР_2, становить 26 836,19 грн.(а.с.17-21).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 не була застрахована ПрАТ «СК Лафорт».
14 січня 2013 року ОСОБА_3 отримав відмову від страхової компанії щодо виплати страхового відшкодування, в якій було повідомлено, що страховий платіж за полісом АВ/7792552 до ПрАТ «СК «Лафорт» не надходив, бланк полісу (договору) був втрачений, про що ПрАТ «СК «Лафорт» повідомила МТСБУ, тому договір не є укладеним, а дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 15 жовтня 2012 року у м. Дніпропетровську, не можна вважати страховим випадком.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Порядок набрання чинності договором страхування визначений відповідним законом: відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про страхування» договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль позивача отримав механічні пошкодження в результаті неправомірних дій відповідача, наявність вини якого встановлена в судовому порядку, але позивач не надав суду першої інстанції доказів про розмір спричиненої йому матеріальної шкоди відповідачем.
Проте погодитись з такими висновками суду не можна, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 214 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Вказаним нормам процесуального права оскаржуване рішення не відповідає.
Відповідно до вимог статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості. В інших випадках шкода відшкодовується на загальних підставах, передбачених статтею 1166 ЦК, особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 1194 ЦПК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до вимог ст.,ст.57,58,59,64 ЦПК України позивач надав суду першої інстанції Висновок №ZA231012 Приватного підприємства «Центр судових експертиз та оцінки»(а.с.17-21), відповідно до якого, всього вартість ремонту без урахування зносу складає 26836 грн.19 коп. (а.с.20).
Вартість матеріального збитку у вигляді втрати товарного вигляду складає 2322 грн.89 коп.
Витрати на оплату авто товарознавчого дослідження складають 975 грн.
200грн.14 коп. Позивач сплатив за складання акту виконаних робіт та надав чек оплати діагностики транспортного засобу після ДТП.
50 грн.28 коп. позивач сплатив за оплату телеграми відповідачу (виклик на огляд транспортного засобу).
Позивачеві сплачена сума 14661 грн.02 коп. страхового відшкодування страховою компанією «Інгосстах».
Загальна сума матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4(винними діями якого спричинена матеріальна шкода позивачу) на користь позивача становить 15723 грн.48 коп., виходячи з розрахунку:
26836 грн.19 коп.+2322 грн.89 коп.+975 грн.+200 грн.+50 грн.28 коп.-14661 грн.02 коп.=15723 грн.48 коп.
Крім того, неправомірними діями відповідача ОСОБА_4 позивачеві була спричинена моральна шкода, яку він оцінює у 3000 грн.
Згідно вимог ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Оскільки винними діями відповідача ОСОБА_4 позивачу спричинена матеріальна шкода пошкодженням належного йому автомобіля, він певний час був позбавлений можливості користуватися своєю власністю, відчував незручності, тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 3000 грн., а всього стягнути 18723 грн.48 коп. ) та судовий збір 458 грн.80 коп.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, моральної шкоди слід відмовити, оскільки в даному випадку передбачена цивільно-правова відповідальність особи, винними діями якої, спричинена шкода-ОСОБА_4.
Розглядаючи спір по суті суд першої інстанції на вказані норми матеріального права належної уваги не звернув, не надав належної оцінки зібраним у справі доказам та помилково прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивачу, порушивши норми матеріального права.
Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи відповідача в тій частині, що саме страхова компанія ПрАТ «СК «Лафорт» повинна сплатити страхову суму, оскільки відповідно до вимог ч. 4 ст. 18 Закону України «Про страхування» договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. По справі встановлено, що страхові платежі ОСОБА_5 не вносила, тому договір страхування між ПрАТ «СК «Лафорт» та ОСОБА_5 вважається не укладеним, у зв*язку з чим, виключається цивільно-правова відповідальність вказаної компанії.
Посилання відповідачів на недоведеність позивачем розміру спричиненої шкоди спростовується Висновком №ZA231012 Приватного підприємства «Центр судових експертиз та оцінки»(а.с.17-21), відповідно до якого, всього вартість ремонту без урахування зносу складає 26836 грн.19 коп. (а.с.20), Страховим актом (а.с.15-16), повідомленням страховику (а.с.77-78).
Відповідно до вимог ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачі не надали суду першої та апеляційної інстанції доказів, які б спростували надані докази позивачем про розмір спричиненої йому шкоди, тому суд вирішує справу за наявними у справі доказами.
Керуючись ст.,ст.209,303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2013 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 15723 грн.48 коп.; моральну шкоду у розмірі 3000 грн., а всього 18723 грн.48 коп. (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять три гривни сорок вісім копійок) та судовий збір 458 грн.80 коп.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, моральної шкоди відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді:
