У Львові стає дедалі менше зелених насаджень
Щойно природа зачула наближення березневого тепла, як у Львові почали лунати цюкання сокир і дзижчання бензопил. Це комунальники, поки дерева не прокинулися від зимової дрімоти, масово розпочали їх підготовку до весни: обрізають сухі гілки, формують крони. Така турбота про дерева (а Львів не належить до міст, де кількість зелених насаджень оптимальна) мала б тішити. Бо ж гарні, доглянуті каштани й липи — це й окраса вулиць, і затінок у спеку, і чисте повітря, яким дихають городяни. Та насторожує варварське ставлення до цього відповідального завдання, нехтування елементарними вимогами догляду за рослинами.
Хто «замовив» каштани?
Пройшлася недавно вулицею Володимира Івасюка й остовпіла. Кілька років тому комунальники обрізали дерева. А тепер на місці струнких тополь — дерева-каліки з покрученим гіллям. Тож треба було так постаратися, аби замість того, щоб сформувати крони дерев, повністю їх деформувати? Аж тут днями небайдужі львів’яни повідомили: комунальники відзначилися уже за новою адресою, понівечивши каштани, що перед входом у Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької.
— Хіба можна так знущатися з дерев? — бідкалися перехожі та продавці з «Вернісажу», що якраз навпроти театру. Робітники на вишці на ті зауваження не зважали: істерично дзижчали пили, додолу одна за одною падали гілки. — Та вони вже ніколи не відростуть!
А такі розкішні були дерева! У затінку їхніх крон влітку рятувалися від спеки перехожі. «Їх, мабуть, «замовив» хтось із тутешніх підприємців, аби розширити площу відкритого літнього майданчика, що й без того зайняв увесь тротуар та ускладнив вхід до театру», — висловив припущення хтось із натовпу.
Завершивши роботу, робітники поскладали інструменти, спокійно поїхали працювати вже за іншою адресою. Те, що залишилося, їх не обходило: замовлення виконали. А обурені таким варварством люди довго не йшли. Бо ті кілька каштанів перед входом до театру імені Марії Заньковецької, які багато років були окрасою вулиці, а нині нагадують електроопори, викликали співчуття у перехожих: хтозна, чи вже колись відростуть понівечені стовбури, чи зазеленіють листочки на залишених цурпалках-гілках?
— Очевидно, тепер каштани, — розводить руками приголомшений побаченим заступник директора театру Роман Порада, — доведеться повністю зрізати.
Таких скалічених дерев на вулицях Львова більш як сотня набереться. Замість формувати крону, аби зелені насадження ставали кращими, густішими та пишнішими, їх просто понівечили. Минає рік-два, і дерево просто всихає. Так кілька років марно чекали мешканці будинків на вулиці Тершаківців на «воскресіння» клена, крону якого свого часу сформували за аналогічною схемою: всохле дерево нишком зрізали. А з кулястим кленом, що ріс неподалік на розі п’ятиповерхівки, вчинили не менш жорстоко: просто зрізали, мовляв, дерево аварійне, будинок може зруйнувати. І замість прорідити крону, як належить, вкоротили йому віку всупереч протестам мешканців. Дарма, що ті здійняли галас, бо дерево було цілком здоровим (про що свідчив зріз на пеньку), пустка на його місці недовго псувала тутешній ландшафт: взимку тут виріс… магазинчик від однієї з торгових марок. Та окрасою площі перед давнім храмом св. Трійці він не став. Жителі влітку скаржаться: спека діймає, а раніше дерево десятиліттями захищало їхні оселі, дарувало затінок і прохолоду.
Замість розрідити крону — вкоротили дереву віку... Фото надане автором
Дайте хлопцям на пляшку!
Тож весною, тільки-но комунальники заходяться обрізати дерева, починається справжня війна навколо зелених насаджень: для одних вони окраса вулиці, а іншим затіняють вікна. Знайома навіть «рецептом», як домовитися з комунальниками і вберегти дерева під вікнами, поділилася: перевірений спосіб — «дати хлопцям на пляшку, і ваші липи чи каштани ніхто не покремсає».
— Сусідка, якій заважала алича на подвір’ї дому, суперечку вирішила просто, — розповідає пані Ірина Мамчур, яка живе на вулиці академіка Павлова, — винайняла бригаду халтурників, і ті не завдавали собі зайвого клопоту із проріджуванням крони, а… наполовину зрізали дерево, залишивши тільки частину голого стовбура. А потім сама на нестерпну спеку нарікала, бо вікна її помешкання на південний бік виходять, тож майже 10 років чекала, аби дерево відпустило зелені пагони. Тепер у спеку відрами воду носить, щоб підлити живильної вологи ослабленій аличі.
— Аналогічні випадки нищення зелених насаджень були й торік, — каже виконувач обов’язків начальника управління екології та благоустрою Львівської міської ради Андрій Галушка, — обрізати дерева, формувати крону доручали працівникам, які не мали необхідних знань, тоді як до виконання таких робіт необхідно залучати лише спеціальні бригади.
Звісно, ніхто не сперечається, що зелені насадження у місті потребують особливої уваги і догляду. В тому числі й з міркувань безпеки: сусідство з деревами-гігантами може бути небезпечним. Але перш ніж братися за пилку, каже відомий еколог професор Володимир Кучерявий, треба добре вивчити кожне дерево. Займатися цим повинні лише фахівці, адже зелені насадження у містах живуть значно менше, ніж за межами мегаполісів. Треба враховувати вік рослини, розміщення: якщо це вуличні посадки, де значно зменшена площа живлення, аерація ∂рунту, там рослина буде надзвичайно сповільнено відновлюватися. Тож і інтенсивність обрізки має бути значно меншою. Чого, на жаль, не враховують комунальники, беручись за обрізування дерев.
Бо захисників у них, на жаль, менше, ніж ворогів. Не церемоняться із зеленими насадженнями забудовники: опинилися поряд із будмайданчиком майбутньої багатоповерхівки дерева — йдуть під сокиру. Як, приміром, на вулиці Наливайка, де почали зводити готель: попри протести жителів, і скверик, і унікальні райські яблуні повністю знищили. «Гуляє сокира» і по вулиці Лисенка, і Гвардійській, і у парку Знесіння, в парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького, і на кожному п’ятачку, який прихопили фірми-забудовники. Чи тендітний саджанець на тротуарі заважає якомусь «крутому» припаркуватися, чи автівкою розчавить, наче стебелинку трави. Так, приміром, вчинив власник позашляховика на вулиці Кониського. Очевидно, зігрітому алкогольним градусом власникові не виходило вписатися у конфігурацію тротуару, то він і проїхався через усі саджанці. Тепер на вулиці, де недавно замінили старі розкішні липи на нові саджанці, немає жодного деревця.
