Справа № 357/5643/13-ц Головуючий у І інстанції Дмитренко А.М. Провадження № 22-ц/780/4744/13 Доповідач у 2 інстанції КоцюрбаКатегорія 36 21.10.2013
РІШЕННЯ
Іменем України
07 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - Коцюрби О.П.,
Суддів - Білоконь О.В., Сержанюка А.С.,
При секретарі - Антіпову Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Сквирська районна державна нотаріальна контора Київської області про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, -
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а:
Позивачка звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її син ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1, гараж АДРЕСА_5
Заповіту спадкодавець не залишав, вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті сина. Як їй стало відомо, відповідачка оформила свої спадкові права на вище вказану квартиру і одержала відповідне свідоцтво.
В позовній заяві ОСОБА_2 просила суд внести зміни до свідоцтва про право на спадщину, виданого на ім»я відповідачки, визнавши за нею право власності на спадкове майно - 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на гараж № 54 в ГБК «Панфіловець».
В подальшому, позивачка уточнила свої позовні вимоги та просила суд визнати частково недійсним лише свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_1 22 грудня 2012 року, державним нотаріусом Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області на ? частину квартири АДРЕСА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2013 року, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просила, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити по справі нове рішення, про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позову. Зазначила, що рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2013 року є незаконним, так як ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 яка належала йому на праві власності, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть, копією договору дарування вказаної квартири від 07 серпня 1995 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області, зареєстрованого в реєстрі за №1-7388, копією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Білоцерківського МБТІ Київської області від 05 грудня 2012 року, який знаходиться матеріалах спадкової справи.
З матеріалів справи вбачається, що заповіту померлий не залишив, а спадкоємцями першої черги за законом згідно приписів ст.1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 є його мати ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_1
Ці обставини не заперечуються сторонами, які беруть участь у справі. Також, факт родинних стосунків між спадкодавцем і сторонами по справі підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_3, копіями свідоцтв про народження, про розірвання шлюбу, про одруження відповідачки та витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища відповідачки.
За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкритті спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно зі ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на часвідкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Частиною І ст.1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як передбачено ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Встановлено, що спадщину після смерті батька ОСОБА_3 прийняла його дочка - ОСОБА_1 шляхом подачі 01 березня 2012 року заяви про прийняття спадщини до Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області, що підтверджується копією заяви, яка знаходиться в матеріалах спадкової справи №86/2012, в зв»язку з чим, 22 грудня 2012 року, державним нотаріусом Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області, їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1, зареєстрованого в реєстрі за №3482.
З довідки виконавчого комітету Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області від 17 травня 2013 року за №526 вбачається, що ОСОБА_3 був зареєстрований в будинку АДРЕСА_6 і в цьому будинку, яка є його власником, разом з ним на день його смерті була зареєстрована ОСОБА_2. Про те, що ОСОБА_3 був зареєстрований до дня смерті за вказаною адресою, зазначено і в довідці виконкому Великополовецької сільської ради Сквирського району, Київської області від 14 грудня 2012 року за №1814, яку видано відповідачці, також, сама ОСОБА_1 в заяві про прийняття спадщини вказувала на те, що її батько, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2, постійно проживав в АДРЕСА_6, в паспорті позивачки є відмітка про реєстрацію її місця проживання за вище вказаною адресою.
В ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зазначається, що місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Як роз'яснено в п. 3.22 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання, доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
Враховуючи те, що відповідачкою не надано суду доказів про те, що спадкодавець, на час відкриття спадщини не проживав з позивачкою, доказами, які є в матеріалах цивільної справи встановлено, що позивачка дійсно проживала разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2, згідно до вимог ст. 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3
За таких обставин є правильним висновок суду першої інстанції і про те, що не можуть бути прийняті до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що позивачка пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті спадкодавця так як подання нею заяви про прийняття спадщини не є обов'язковим, тому, що згідно чинного законодавства України, вона вважається такою, що прийняла спадщину і заяву про відмову від прийняття спадщин вона не подавала.
За правилами ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них, із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано не дійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом.
Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв»язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, тощо.
В зв»язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області про те, що видачею Сквирською районною держаною нотаріальною конторою Київської області свідоцтва про право на спадщину від 22 грудня 2012 року на спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1, було порушено право позивачки на спадщину.
З відповідей державного нотаріуса Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області та матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено в оформленні спадкової справи після смерті її сина ОСОБА_3 в зв»язку з тим, що свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно оформлено та видано ОСОБА_1
За ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює, проте, колегія суддів вважає, що Білоцерківський міськрайонний суду Київської області прийшов до помилкового висновку, який не відповідає вимогам чинного законодавства про можливість визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 грудня 2012 року, виданого державним нотаріусом Сквирської районної держаної нотаріальної контори Київської області на ім»я ОСОБА_1 щодо ? частини спадкового майна з підстав, які вказані вище, а тому, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2013 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 22 грудня 2012 року, видане держаним нотаріусом Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області на ім»я відповідачки, на спадкове майно померлого ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
В и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2013 року в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 22 грудня 2012 року держаним нотаріусом Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області на ім»я ОСОБА_1 на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, яке складається з квартири АДРЕСА_1 скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області на ім»я ОСОБА_1 на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 яке складається з квартири АДРЕСА_1 зареєстрованого в реєстрі №3482.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в
касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
