КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3722/11 Головуючий у 1-й інстанції: Толкачова Л.А.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 29.09.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
26.09.2011 позивач звернулася до Вишгородського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату доплати до пенсії, державної (основної) та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, передбачених ст. ст. 39, 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 29.09.2011 позов задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, віднесеною до категорії 1, інвалідом 3-ї групи внаслідок захворювання, пов`язаного із наслідками Чорнобильської катастрофи.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі: інвалідам 3 групи - 50 % мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та № 836 від 26.07.1996 року відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 50, 54 зазначеного Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на ту обставину, що позов було подано 26.09.2011, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах строку звернення до суду, тобто за період з 26.03.2011.
Отже, позовні вимоги за період з 09.07.2007 по 25.03.2011, слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ч. 2 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 КАС України, так як пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позовних вимог без розгляду.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати встановленої на відповідний період згідно зі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 21.03.2011.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказана доплата виплачувалася частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996, відповідач неправомірно виплачував вказану доплату в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39 зазначеного Закону.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області - задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 29.09.2011 скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок та виплату державної (основної) та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, передбачених ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 09.07.2007 по 25.03.2011 та постановити в цій частині нову про відмову задоволенні позовних вимог.
В решті постанову Вишгородського районного суду Київської області від 29.09.2011 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.
