КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-9339/11 Головуючий у 1-й інстанції: Павленко О.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
УХВАЛА
Іменем України
23 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 17 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни,-
встановив:
10 травня 2011 року позивач звернулася до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії як дитині війни незаконними; зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної державної допомоги передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 2009 -2010 роки.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 листопада 2011 року позовні вимоги позивачки за період з 01.01.2009 року по 09.11.2010 року - залишені без розгляду.
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 17 січня 2012 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни задоволені а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачці підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов»язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачці щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 10 листопада 2010 року по 10 травня 2011 року з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01 січня 2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування підвищення до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст.6 Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст.6 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області - залишити без задоволення.
Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 17 січня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді В.П.Мельничук
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Мельничук В.П.
