КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-9649/11 Головуючий у 1-й інстанції: Бесараб Н.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
УХВАЛА
Іменем України
09 липня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддівБорисюк Л.П., Кобаля М.І., Петрика І.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 01 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії та доплати до пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 01 грудня 2011 року позов задоволено.
Визнано дії неправомірними та зобов'язано УПФУ в Лисянському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_4 доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткову пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 03.02.2011 по 22.07.2011 з урахуванням проведених виплат.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо визначення періоду за який необхідно провести перерахунок та виплату вказаних соціальних пільг та не вірно визначив період за який слід залишити позовну заяву без розгляду з підстав встановлених ст. 100 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_4 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інвалідом ІІІ групи та постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Однак, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4 і установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
Вирішуючи питання про те, положення якого закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ст. 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» фактично змінено положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» .
На виконання п. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011. Даною Постановою встановлено нові розміри підвищень та доплат до пенсій, що передбачені зазначеними вище нормами Закону.
Таким чином, починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені ст.ст. 39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 від 06.07.2011.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, на час звернення до суду чинними положеннями ч. 1 ст. 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 100 КАС України, такої ухвали судом першої інстанції не було постановлено, а тому колегія суддів вважає, питання про поновлення процесуальних строків судом першої інстанції не вирішене.
Крім того, позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження наявності поважних причин пропущення строку на звернення до суду, а тому враховуючи те, що позивач з 03.02.2011 отримував такі виплати в неналежному розмірі, що вважає протиправним, він знав, або повинен був знати про порушення свого права із моменту отримання таких виплат, проте у встановлений законом строк правом на звернення до суду не скористався та не був позбавлений такого права, а отже підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду відсутні.
Таким чином, задоволені позовні вимоги за період з 03.02.2011 по 14.05.2011 підлягають залишенню без розгляду.
З огляду на те, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом 15.11.2011, позовні вимоги підлягають до задоволення в межах шестимісячного строку звернення до суду, тобто за період з 15.05.2011 по 22.07.2011.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування в частині з постановленням нової ухвали про залишення позову без розгляду в цій частині.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 01 грудня 2011 року - задовольнити частково.
Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 01 грудня 2011 року в частині задоволення позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії та доплати до пенсії про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії та доплати до пенсії, відповідно до вимог ст.ст. 39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 03 лютого 2011 року по 15 травня 2011 року включно - скасувати.
Позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
В решті постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 01 грудня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Кобаль М.І.
Петрик І.Й.
