262/8320/13-а
2-а/262/279/2013
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2014 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Масендич В.В.
при секретарі Клімовій С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради «про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку»,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Пролетарського районного суду м. Донецька з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради (далі - УПСЗН) про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, обґрунтувавши позовні вимоги тим, що вона є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі заяви відповідачем їй було призначено виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та нараховано з 16.05.2012 року по теперішній час 130 грн. на місяць. Але така сума не відповідає чинному законодавству, оскільки щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положення ст. 15 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" їй мали б виплатити у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Позивач зверталася з заявою до УПСЗН з проханням проведення перерахування допомоги, однак 28.11.2013 року їй було відмовлено. За таких підстав вона вимушена звернутися до суду з даним позовом. Від позивачки надійшло клопотання з проханням поновити строк звернення з адміністративним позовом до суду у зв'язку з тим, що вона лише 17 листопада 2013 року вперше дізналася про порушення своїх прав. Позивач просила визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 16 травня 2012 року.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, на адресу суду надійшла заява вх.. № 231213 з проханням розглянути справи у її відсутність, та про те що вона підтримує адміністративний позов та просить його задовольнити.
Відповідач Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради надав до суду заяву вх.. № 20989, в якій просив суд розглянути справу без їхньої участі. А також надав заперечення, згідно яких позивач перебуває на обліку в УПСЗН Пролетарського району м. Донецька та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 16.05.2012 року по 27.03.2015 року. На підставі ст..15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» та п.22 Порядку призначення та виплати допомоги сім'ям з дітьми допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130,00 грн. ОСОБА_1 отримувала допомогу у мінімальному розмірі, а саме 130,00 грн., з 16.05.2012 року по 31.12.2012 року. За призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років у розмірі, що перевищує мінімальний позивач звернулась до відповідача двічі: 30.01.2013 року, та 12.07.2013 року Допомога була призначена з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року у розмірі 371,72 грн., з 01.07.2013 року по 30.11.2013 року у розмірі 539,45 грн., з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року у розмір 610,45 грн. Всі дії відповідач проводив відповідно до чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (а.с. 9). Перебуває на обліку в УПСЗН з 16.05.2012 року, як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розмір якої 16 травня 2012 року визначено відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2011 року та який становить 130 грн. на місяць. За призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років у розмірі, що перевищує мінімальний позивач звернулась до відповідача двічі: 30.01.2013 року, та 12.07.2013 року Допомога була призначена з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року у розмірі 371,72 грн., з 01.07.2013 року по 30.11.2013 року у розмірі 539,45 грн., з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року у розмір 610,45 грн . (а.с. 10,11, 13).
Відповідно до заяви позивача , яка надійшла до відповідача 18.11.2013 року вона просила здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку починаючи з дня її первісного призначення (а.с.12)
Відповідно до листа відповідача від 28.11.2013 року № ч/98-5.1-6.2 позивачу було відмовлено у перерахунку допомоги по догляду за дитиною (а.с.13).
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон №2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги, також, визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.
У подальшому, ані Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік", ані Законом України "Про Державний бюджет на 2011 рік", ані Законом України "Про Державний бюджет на 2012 рік", ані Законом України "Про Державний бюджет на 2013 рік", ані іншими законами не встановлювався інший розмір допомоги, ніж в Законах №2811-ХІІ та №2240-ІІІ.
Оскільки у даній справі, спір виник щодо виплати допомоги з 2012 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд дійшов висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
При застосуванні норм матеріального права у даних правовідносинах суд враховує позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 25 грудня 2012 року в справі №21-410а12.
Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Зазначені вище обставини спростовують доводи відповідача, викладені у запереченнях проти позову та дають суду підстави для задоволення позовних вимог частково про зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Проте, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги про проведення перерахунку та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з дня призначення допомоги.
До суду надійшло клопотання позивача де вона просила поновити їй строк для звернення до суду, вказавши, що про порушення своїх прав дізналась 17 листопада 2013 року з письма адвоката з юридичної консультації куди вона зверталась за юридичною допомогою. Однак, вказану причину пропуску строку для звернення до суду суд вважає неповажною, оскільки відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав і обов'язків громадян, обов'язково підлягають оприлюдненню. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення їй строку на звернення до суду. Закони та інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини. З заперечень відповідача суд дізнався, що позивач зверталась до відповідача про перерахунок 30.01.2013 року, тому суд вважає, що та той час, позивач вже знала про порушення своїх прав. Будь-яких інших підстав для поновлення строку на звернення до суду позивачем не наведено та не доведено.
Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з вимогами про перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому в частині позовних вимог про перерахунок з 16 травня 2012 року необхідно відмовити у зв'язку з пропуском встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку, про можливість задоволення позовних вимог частково. Позовні вимоги позивача про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити за період з 02 червня 2013 року по день винесення рішення судом, тобто по 23.12.2013 року.
На підставі положень ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), оскільки відповідач відноситься до органів місцевого самоврядування на підставі положень ст.ст. 11, 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", тому з місцевого бюджету Пролетарського району на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 68,82 грн.
Керуючись ст. 13, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", ст.ст. 1, 4, 5, 29, 42 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", ст.ст.17,19, 69, 94, 99, 117, 118, 159, 161 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради «про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради щодо відмови перерахувати та виплатити ОСОБА_1. допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 02 червня 2013 року по 23.12.2013 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 02 червня 2013 року по 23 грудня 2013 року з урахуванням виплачених раніше сум.
Стягнути з місцевого бюджету Пролетарського району м. Донецька на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. 82 (вісімдесят дві) коп..
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В.Масендич
