Справа № 2/2207/617/11
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" грудня 2012 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Демчука П.В., при секретарі Новіковій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізяславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування удаваним, визнання договору купівлі-продажу, визнання права спільної власності на майно та визнання права на 1/2 частину житлового будинку,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування удаваним, визнання договору купівлі-продажу, визнання права спільної власності на майно та визнання права на 1/2 частину житлового будинку. В обґрунтування позову позивач зазначив, що із відповідачкою ОСОБА_2 він перебував у зареєстрованому шлюбі з 22 лютого 2002 року по 14 червня 2011 року. За час перебування у шлюбі вони проживали у АДРЕСА_1 і купили у власника ОСОБА_3 житловий будинок по АДРЕСА_2. Після розірвання шлюбу із ОСОБА_2 колишня дружина запропонувала для нього добровільно знятися з реєстрації та звільнити житловий будинок. При цьому вона повідомила позивача, що являється єдиним власником житлового будинку. Позивачем були вжиті заходи щодо встановлення обставин набуття права власності дружиною і з'ясовано, що 02 грудня 2002 року відповідачкою було укладено договір дарування житлового будинку і вона набула право особистої власності на будинок.
Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_3 ніколи не перебував у родинних чи інших близьких стосунках із ОСОБА_2, із ОСОБА_3 позивач особисто домовлявся про продаж житлового будинку за 6 000 грн., при цьому обумовлена сума була сплачена ним частками. За наведених обставин ОСОБА_1 просить визнати договір дарування житлового будинку в АДРЕСА_1 по вул.. Луговій, 13, укладений 02 грудня 2002 грудня 2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, удаваним, вчиненим для приховання договору купівлі-продажу; визнати спірний будинок належний сторонам на праві спільної власності; визнати право позивача на 1/2 частину житлового будинку.
Судом до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача залучено приватного нотаріуса Ізяславського районного нотаріального округу ОСОБА_4
В судовому засіданні ОСОБА_2, його представник ОСОБА_5 позов підтримали. Зазначають, що позивачу стало відомо про те, що мав місце договір дарування лише після розірвання шлюбу між колишнім подружжям, просять поновити строк позовної давності.
Відповідачка ОСОБА_2, її представник ОСОБА_6 проти позову заперечили. Відповідачка зазначила, що із ОСОБА_3 вона перебувала у дружніх стосунках, а тому він вчинив договір дарування на її користь. Позивачу було відомо, що те, що мав місце договір дарування, а тому просять застосувати строки позовної давності.
Відповідач ОСОБА_3 ствердив, що житловий будинок для подружжя ОСОБА_2 у 2002 році він продав за 6000 гри., гроші за будинок йому повертали частками до 2004 року, будь-яких особливих стосунків із ОСОБА_2 у нього не було.
Суд, заслухавши сторони, їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Ізяславського районного нотаріального округу ОСОБА_4 02 грудня 2002 року був посвідчений договір , згідно якого ОСОБА_3 подарував, а ОСОБА_2 прийняла в дар житловий будинок з прибудовами, що знаходиться у АДРЕСА_2. Цього ж дня реєстрація права власності на зазначений житловий будинок була проведена Ізяславським РБТІ.
Відповідно до п.п. 7 Прикінцевих та перехідний положень Цивільного кодексу України правила ЦК про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності Цивільним кодексом. До позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 01 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.
Згідно ст. 71 Цивільного кодексу України (в ред. 1963 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється у три роки. За ст. 75 ЦК України позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторони.
Відповідно до ст. 76 ЦК України 1963 р. перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦК суд може поновити строк позовної давності і захистити порушене право в тому разі, коли його пропущено з поважних причин.
Як слідує із матеріалів справи, договір дарування спірного будинку був укладений 02 грудня 2002 року, проте із позовною заявою до суду ОСОБА_1 звернувся лише у серпня 2011 року.
Суд враховує, що сторони проживали у спірному будинку однією сім'єю, позивачу було відомо про укладення дружиною договору про придбання будинку і документи про укладену угоду знаходилися за місцем їх проживання. За цими документами зареєстроване право власності ОСОБА_2 на будинок, сторони зареєстровані у будинку. Посилання позивача на те, що він взнав про належність житлового будинку відповідачці після розірвання шлюбу не підтверджено будь-якими доказами, його посилання, що документи на будинок його дружина приховувала, також нічим не доведено.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку позовної давності, а тому у позові слід відмовити.
На підставі вкладеного, керуючись ст.ст. 71,75,76 Цивільного кодексу України (в ред. 1963 р.), ст. ст. 212 - 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити за пропуском строку позовної давності.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд протягом десяти днів після його проголошення.
Суддя П.В.Демчук
