Справа № 2-300/11
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2012 року м.Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого Бакланова Р. В. при секретарі Никоненко Т. І.,.за участю представника позивачів –ОСОБА_1, відповідачки –ОСОБА_2, представника відповідачки –ОСОБА_3, представника третьої особи –служби у справах дітей ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, треті особи - ВСГІРФО Лебединського МВ УМВС України в Сумській області, служба у справах дітей виконкому Лебединської міської ради, ОСОБА_7, про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -
встановив:
Позивачі звернулися з вказаним позовом до відповідачки мотивуючи свої вимоги тим, що їм на праві спільної сумісної власності, на підставі рішення виконкому Лебединської міської ради Сумської області № 258 від 31.07.2001 року про затвердження Акту про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку № 16 по вулиці Воїнів Інтернаціоналістів в м. Лебедині Сумської області, належить вищевказаний будинок. Як член їхньої сім’ї з 17 вересня 2002 року за вказаною адресою, зареєстрована відповідачка ОСОБА_2, вона є донькою позивача від попереднього шлюбу. Відповідачка постійно вчиняє сімейні сварки, в тому числі посягає на їхнє право власності на житловий будинок. Крім того, вона перешкоджає у їхньому праві вільно користуватись та розпоряджатись своїм, належним на праві спільної сумісної власності, житловим будинком, хоча витрат на утримання садиби не здійснює, її реєстрація заважає оформити субсидію, тощо. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 з травня 2005 року постійно проживає разом зі своїм чоловіком ОСОБА_7 у будинку по вул. Партизанська, 60 в м. Лебедині Сумської області, в який вона перевезла усі свої успадковані після смерті її матері речі, в тому числі меблі, господарські та побутові речі, особисті речі. В шлюбі ОСОБА_2 народила доньку ОСОБА_8, яку за цією ж адресою забрала із пологового будинку, проте, вона зараз зазначає, що вони автоматично зареєстровані у їхньому будинку, мають право на частку власності в ньому а тому можуть будь-коли проживати в спірному будинку як член члени сім'ї. У зв'язку з тим, що з травня 2005 року відповідачка ОСОБА_2 не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, а постійно мешкає в м.Лебедин, вул. Партизанська, 60 разом зі своїм чоловіком та дитиною, просимо визнати ОСОБА_2 такою, що як член сім'ї власника житла, втратила право на користування цим житлом, так як була відсутня як член сім'ї без поважних причин понад один рік. Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити їм (позивачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6М.) перешкоди в користуванні житловим будинком, розташованим за адресою: м. Лебедин, вул. Воїнів Інтернаціоналістів № 16 та встановити їй судом розумний термін до якого вона зобов'язана знятись з реєстрації у вказаному житловому будинку.
Представник позивачів у судовому засіданні ствердив позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідачки та відповідачка проти позову заперечили зазначивши, що ОСОБА_2 не втратила право на проживання оскільки вона не має іншого житла, у неї є неповнолітня дитина, у разі розірвання шлюбу ОСОБА_2 взагалі буде позбавлена права користування житлом за адресою м. Лебедин вул. Воїнів Інтернаціоналістів 60. Оскільки ймовірно, що суд залишить неповнолітню ОСОБА_9 з матір’ю, а також те, що в суді є справа про визнання права власності за ОСОБА_2 на зазначене житло.
Третя особа –представник служби у справах дітей виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області проти позову не заперечила пояснивши, що при задоволенні позовних вимог права неповнолітньої дитини не будуть порушені, оскільки відповідачка ОСОБА_2 проживає у будинку який належить її чоловікові ОСОБА_7 разом з неповнолітньою ОСОБА_8 у якому відповідачка та її неповнолітня дитина мають право проживати як члени сім’ї ОСОБА_7 Місце проживання неповнолітньої може бути вирішене лише судом при розірванні шлюбу та визначене проживання з одним із батьків. Вирішувати завчасно щодо настання таких обставин і надавати висновок щодо не забезпечення житлом неповнолітньої ОСОБА_9 та порушення її прав неможливо. На даний час місце проживання неповнолітньої визначається зареєстрованим місцем проживання її батька у власному житловому будинку.
Представник третьої особи ВСГІРФО Лебединського МВ УМВС України в Сумській області та третя особа - ОСОБА_7 повторно не з’явились до судового засіданні, хоча про місце і час розгляду справи були своєчасно і належним чином повідомлені.
У судовому засіданні були встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:
Відповідачка ОСОБА_2 народилася 25 жовтня 1987 року її батьком є позивач ОСОБА_5, матір’ю –ОСОБА_10, що стверджується свідоцтвом про народження (а.с.36).
З свідоцтва про смерть (а.с. 37) та витягу із спадкового реєстру (а.с. 136-139) вбачається, що мати відповідачки –ОСОБА_11 померла 28 серпня 1995 року і після її смерті спадкова справа не заводилась.
Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб 7 серпня 1998 року який зареєстрований у Відділі реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області, актовий запис № 105 (а.с.7)
31 липня 2001 року рішенням Виконкому Лебединської міської ради №258 затверджений акт про закінчення будівництва та введення в експлуатацію особистого домоволодіння від 30 серпня 2001 року (а.с.8), яким приймальна комісія ввела в експлуатацію житловий будинок за адресою м. Лебедин вул. Воїнів Інтернаціоналістів №16.
З технічного паспорту на житлове приміщення за адресою м. Лебедин вул. Воїнів Інтернаціоналістів №16 (а.с. 18-21) вбачається, що зазначена садиба належить на праві власності в долях по Ѕ ОСОБА_6 та ОСОБА_5, згідно договору про поділ майна подружжя посвідченого нотаріусом Лебединського нотаріального округу ОСОБА_12 (а.с.13-14) який зареєстрований у державному реєстрі за №2194526 (а.с.15).
Право власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровано в державному реєстрі Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міської ради», про що свідчать витяги з реєстру (а.с.16,17).
З довідки Лебединського СГІРФО Лебединського МВ УМВС України в Сумській області (а.с. 95) вбачається, що ОСОБА_5 17 вересня 2002 року був знятий з реєстрації за адресою - вул. Абаканська 8 в м. Лебедині та зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.
З будинкової книги (а.с.9-12) вбачається, що у будинку за адресою - м. Лебедин вул. Воїнів Інтернаціоналістів №16 зареєстрована відповідачка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 31 березня 2005 року.
ОСОБА_2 4 березня 2005 року уклала шлюб з ОСОБА_7, що стверджується свідоцтвом про одруження (а.с.36)
З свідоцтва про народження (а.с. 52) вбачається, що 16 травня 2005 року у ОСОБА_2 та ОСОБА_7 народилась дочка –ОСОБА_8.
З довідки депутата Лебединської міської ради ОСОБА_13 (а.с.101) за підписом ОСОБА_14, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_15, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, вбачається, що ОСОБА_2 фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_6 із чоловіком та донькою з 2005 року.
ОСОБА_7 на праві приватної власності на підставі договору дарування укладеного та нотаріально посвідченого 10 грудня 2005 року (а.с.117) належить житловий будинок з надвірними будівлями за адресою м. Лебедин вул. Партизанська 60.
Таким чином суд дійшов висновку про доведеність факту постійного проживання ОСОБА_2 по зареєстрованому місцю проживання свого чоловіка ОСОБА_7 за адресою м. Лебедин вул. Партизанська, 60 строком понад один рік, а саме з моменту переїзду до будинку за вказаною адресою.
Крім того суд вважає необґрунтованим посилання сторони відповідача на те, що в разі розірвання шлюбу між нею і ОСОБА_7 будуть порушені права неповнолітньої ОСОБА_8, оскільки місце проживання дитини визначається по місцю проживання її батьків, а спір щодо місця проживання неповнолітньої дитини можливий при розірванні шлюбу в порядку ст.ст. 160, 161 СК України, тобто посилання на можливість такого спору є припущенням.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачка ОСОБА_2 суду не надала належних і допустимих доказів проживання по місцю її реєстрації, наявності її особистих речей у спірному будинку, поважності пропуску шестимісячного строку передбаченого ст.ст. 71, 72 ЖК України, а також намагань відповідачки вселитись у спірний будинок чи перешкоджання вселенню ОСОБА_2 позивачами.
Крім того суд вважає безпідставними посилання представника відповідачки на те, що позивачі не з’явились до суду є необґрунтованим, оскільки пояснення надав представник, який згідно довіреності наділений такими повноваженнями, явка позивачів не визнана судом за обов’язкову.
Ст. 150 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають в приватній власності будинок користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як вбачається з вимог ст.ст. 71, 72 ЖК України якщо особа без поважних причин не проживає в житловому приміщенні понад 6 місяців, ця особа за рішенням суду визнається такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Таким чином суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, в частині визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право на проживання по місцю реєстрації.
В той же час суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог позивачів в частині зобов’язання зняття відповідачки з місця реєстрації проживання, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється зокрема на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, тобто у разі визнання відповідачки такою, що втратила право користування житлом.
Керуючись ст.ст. 150, 155-156, 162, 191 ЖК України, ст.ст. 316 –319,386,391,405 ЦК України, ст.ст. 10,11,58, 59, 60, 88, 143, 209,212, 214-215, 218 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житлом, як член сім'ї власника житла –ОСОБА_5, що знаходиться за адресою - вул. Воїнів Інтернаціоналістів 16 м. Лебедина Сумської області.
В задоволенні вимог про зобов’язання ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні майном та зобов’язанні знятись з реєстраційного обліку відмовити у зв’язку з необґрунтованістю.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд Сумської області шляхом подачі в 10 –денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Бакланов Р. В.
