Справа № 2-4/2012 Головуючий у І інстанції Василенко О.М.Провадження № 22-ц/780/942/13 Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.Категорія 36 22.07.2013
УХВАЛА
Іменем України
17 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - Приходька К.П.
суддів - Голуб С.А.,Таргоній Д.О.
при секретарі - Бобку О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 19 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно (житловий будинок),-
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Таращанського районного суду від 19 грудня 2012 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3.
Визнано за ОСОБА_3 право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, що складається з 1/3 частини житлового будинку загальною площею 116,30 кв. м. розташованого по АДРЕСА_1.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_2, як особа, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права оскаржила його в апеляційному порядку з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 вказує про те, що суд не встановив обставини, що мають значення для справи, а саме не залучив її до участі у справі в якості спадкоємця після смерті ОСОБА_6. Крім того, апелянт наголошує на тому, що висновки суду про належність спадкодавцю всього будинку не відповідають дійсності, оскільки 41/100 частина будинку була збудована спадкодавцем та нею під час шлюбу, є самочинно збудованою, а тому не може бути успадкована спадкоємцями ОСОБА_6
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, її представника, позивача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони є дітьми і спадкоємцями першої черги ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спірним спадковим майном є житловий будинок загальною площею 116,30 кв. м. розташований по АДРЕСА_1.
23 червня 2010 року позивачка звернулася до Таращанської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття частини вказаного вище спадкового житлового будинку. Проте їй державним нотаріусом було відмовлено у оформленні спадщини, оскільки щодо спадкового будинку існує спір між спадкоємцем ОСОБА_3 та бувшою дружиною спадкодавця ОСОБА_2 Крім того, ОСОБА_2 утримує у себе оригінали правовстановлюючих документів на будинок, що позбавляє позивача можливості надати ці документи до нотаріальної контори і оформлення спадщини.
Право власності спадкодавця ОСОБА_6 на спірний житловий будинок підтверджується: Свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок від 17 жовтня 1992 року виданого на його ім'я виконавчим комітетом Таращанської міської Рали народних депутатів на 41/100 частину даного житлового будинку та Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10 липня 2009 року на 59/100 цього будинку виданого йому Таращанською державною нотаріальню конторою.
Згідно інформаційної довідки № 25514517 сформованої комунальним підприємством Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» 09.03.2010 року ОСОБА_6 був одноосібно власником вказаного вище будинку.
Таким чином, встановивши обсяг спадкового майна і коло спадкоємців, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що право позивача на отримання спадщини підлягає захисту, оскільки в інший спосіб оформити спадщину на своє ім.»я вона не може.
Судова колегія погоджується із такими висновками суду виходячи із наступного.
Відповідно до ст.3 ЦПК країни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Способи захисту прав громадян, встановлені ст. 15 ЦК України.
Оскільки право позивача на отримання спадщини після смерті її батька ОСОБА_6 не визнається ОСОБА_2 з тих підстав, що до складу спадщини включене також майно, яке вона набула в період шлюбу з ОСОБА_6, ОСОБА_3 обґрунтовано звернулась до суду за захистом свого права.
Судова колегія не може погодитись із доводами апелянта в тій частині, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи , а саме склад спадкового майна.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що 41/100 частина будинку не може входити до складу спадщини, оскільки рішення Таращанської міської ради № 97 від 08.09.1988 року, яким було визнано право власності на ОСОБА_6 на цю частину будинку, в подальшому було скасовано тією ж радою. Тобто апелянт вважає, що оскільки рішення ради про оформлення права власності на будинок було скасоване самою радою, то ОСОБА_6 не набув права власності на 41/100 частину будинку, а тому ця частина є самочинно збудованою і не може входити до складу спадщини. Таким чином, на думку апелянта, суд мав визначити, що спадщина складається лише із 59/100 частин будинку і цю частку поділити між спадкоємцями.
Судова колегія вважає такі доводи апелянта безпідставними і такими, що не спростовують висновків суду. Правовстановлюючі документи на спадковий будинок на ім»я ОСОБА_6 не скасовані і на час розгляду справи були чинними.
Рішенням Конституційного Суду України N 7-рп/2009, 16.04.2009у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3) . Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону) . Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
З врахуванням наведеного рішення Конституційного Суду України, рішення органу місцевого самоврядування про скасування свого ж рішення, на підставі якого особа набула у власність частину житлового будинку не тягне за собою юридичних наслідків у вигляді позбавлення права власності цієї особи на вказане майно.
Тому доводи апелянта в тій частині, що спадкодавець не набув у власність 41/100 частину будинку, а тому на вказану частину будинку не відкрилась спадщина є необґрунтованими і такими, що не спростовують висновків суду.
Враховуючи наведене, судова колегія апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхиляє як безпідставну, а рішення суду залишає без змін.
Керуючись ст..ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Таращанського районного суду Київської області від 19 грудня 2012 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Судді Голуб С.А.
Таргоній Д.О.
Приходько К.П.
