Святошинський районний суд м. Києва
ун. № 759/11530/14-к
пр. № 1-кп/759/473/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2014 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Жмудь В.О.,
за участю секретаря Паламарчук А.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12014100080004689 за обвинувальним актом, який надійшов разом з угодою про визнання винуватості, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, номер картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1, який здобув середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - Швець Т.О., обвинувачений - ОСОБА_1, -
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_1 на початку травня 2014 року в приміщенні гаражу без номеру, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, діючи умисно, усвідомлюючи незаконність своїх дій, маючи на меті одержання прибутку, організував незаконний пункт прийому, схову та збуту брухту кольорових і чорних металів, а саме, здійснював операції з металобрухтом у формі купівлі у населення, зберігання та подальшої його реалізації без державної реєстрації в установленому законом порядку в якості суб'єкта підприємницької діяльності, а також не маючи спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення операцій з металобрухтом, одержання якого передбачено законодавством, тобто здійснював свою діяльність всупереч вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003, Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000, Закону України «Про металобрухт» від 05.05.1999, наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 183 від 31.10.2011 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів».
Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 213 КК України як здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації та без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, організація незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту.
04.07.2014 між прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва Авдєєвим В.С., якому на підставі ст. 36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12014100080004689, та обвинуваченим ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор Авдєєв В.С. та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 213 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 зобов'язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення; співпрацювати з правоохоронними органами при профілактиці кримінальних правопорушень та їх розкритті.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні також просив затвердити угоду, укладену з прокурором, і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, в обсязі підозри, надав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є кримінальним правопорушенням невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Таким чином, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Авдєєвим В.С. та обвинуваченим ОСОБА_1, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, дійшов висновку, що мало місце діяння, передбачене ч. 1 ст. 213 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, 472, 474, 475 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 04 липня 2014 року, укладену між прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва Авдєєвим Віктором Сергійовичем та ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Речові докази:
- блокнот із записами, який передано на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, -знищити;
- грошові кошти в сумі 4850 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень, які передані під розписку на відповідальне зберігання ОСОБА_4, - конфіскувати в дохід держави;
- металобрухт чорний, вагою 150 (сто п'ятдесят) кг., та кольоровий, вагою 11 (одинадцять) кг., частину металевих ваг, які передані під розписку на відповідальне зберігання ОСОБА_5 та зберігаються за адресою: гаражний кооператив «Пролісок» АДРЕСА_3, - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: В.О. Жмудь
